6 Аделаїда

 Біль від стрибка з другого поверху здавалася мені мізерною в порівнянні з болем який я досі відчувала в грудях від зради коханого. 

Відчуття відкритої рани яка кровоточе  супроводжувала мене весь шлях до будинку батька.

 І не давало мені дихати на повні груди. 

Добре що я схопила телефон коли тікала від того зрадника. 

Сил залишатися там у мене не було. 

Нестерпний біль і сором змушував мене тікати. Прийшовши дотями в кімнаті нареченого і пригадати події які й стали приводом ганебного знепритомнення я хотіла спочатку вистрибнути  з його вікна, але банально не змогла відкрити. 

Так у мене тремтіли руки. 

Чесно спочатку я просто хотіла вбитися.

 Ні ну чесно, що мене тримало на світі? 

Правильно нічого. 

Коханий зрадив. 

Напевно він давно зраджував. 

А якщо вона реально вагітна, я не переживу... 

Але коли зробила крок з вікна то під час тих коротких секунд які здалися мені вічністю так нестерпно захотілося життя. 

І приземлившись я вирішила поїхати до тата. 

Він захистить, він зрозуміє.

 Він заспокоїть, порадить як жити далі.

 Він завжди був на моєму боці. 

І все робив для мого блага. 

Вся дорога  пройшла в тиші й це було добре. 

Видно водій таксі яке я викликала бачивши мій стан просто дав мені змогу подумати та не ставив запитання. 

Приїхавши до будинку в якому я виросла з подивом виявила, що будинок порожній і на ньому вивіска:

 "Продажем цього будинку займається агентство Довіра". 

й номер телефону агентства. 

Можливо саме в ту мить остаточно лускалися мої рожеві окуляри боляче так в середину уламками, бо боліло дуже сильно. - У вас є куди їхати ще? – запитав мене водій і в цю мить мій телефон ожив в моїх руках.

 Від неочікуваності я смикнулася і поглянула на екран. 

Дзвонив мій колишній наречений. Присягаюся я хотіла взяти.

 Хотіла вислухати. 

Мені хотілося почути, що все це неправда, а розіграш...., але я чітко згадала радісні обличчя всіх тих людей та тієї дівчини, що тепер його дружина і свідоцтво в їх руках.

 Адже в РАГСі не розписують за день то виходить він просто знущався наді мною готуючись до весілля. 

Спав зі мною і з тією іншою, а я.... Боги що я накоїла, я занапастила себе.

 Тато правильно говорив.

 Не має поваги жінка яка займається сексом до шлюбу.

 От і наречений мене не поважав. А брихав мені про почуття, щоб отримати бажане, а я дурна вірила йому. 

Добре, що водій таксі нікуди не поїхав тому я назвала адресу нашої квартири в місті й ми поїхали туди. 

- Може на тебе зачекати дівчинко? – запитав мене водій окидаючи схвильований поглядом, а до мене тільки тоді дійшло, що я боса та від сліз весь мій макіяж потік тож вигляд я мала кепський.

 Я так хотіла втекти з будинку в якому мені розбили серце. 

Мені так було соромно дивитися тим людям в очі, що я не подумала навіть взутися. 

******

Телефон постійно вібрував в руках і я кинула його в траву.

 І мені стало трохи легше.

 Немов я викинула з рук, щось гидотне та липка, а викинувши його відчула полегшення від своїх дій. 

- Ви на мене не чекайте. 

Тато вдома він мене захистить і зрозуміє. 

Тато дуже мудра людина. 

Він мене любить. 

Промовила я не дивлячись в очі водію. 

Від сорому.

 За свій зовнішній вигляд, а ще мені здавалося, що він знає що мене зрадили, а ще гірше мені здавалося, що він знає, що я не дослухалася повчань тата і переспала з нареченим. 

Тому поспішила піти в під’їзд якомога швидше. 

Я піднялася на третій поверх і на щастя на другому дзвінку двері відчинилися і я кинулася в такі рідні обійми. 

Він захистить він скаже як мені жити далі.