1

                 1 Аделаїда.             

- Адель ну не йди. 

Ще так рано. 

Ніхто тебе не кинеться до сьомої ранку. – промовив хриплим після сну голосом мій коханий та схопивши мене за руку потягнув  на себе. 

Я так люблю коли він так робить в такі милі  моменти я ще раз отримую  підтвердження того, що вже давно усвідомила він мене кохає. 

І я зробила правильний вибір послухавшись тата.

 - Ні, сонце моє, я краще піду зараз, щоб навіть слуги не помітили, що я була у тебе.- промовила я звільняючись з обіймів. 

Хоча насправді геть не хотіла йти від нього. 

Але думка про те, що скоро ми одружимося і мені не доведеться тікати від нього кожного ранку зігрівала мене та додавала мені впевненості, що я все роблю правильно.

 Я матиму право спати з ним що ночі на законному рівні.

 Але потрібно трохи потерпіти незручності, адже зараз не можна. 

- Ти ж знаєш, що нам не можна до весілля проводити ночі разом. 

Я й так ризикую спалитися приходячи до тебе майже кожну ніч. 

Твоя мама вже щось підозрює. 

Я це відчуваю. – і це дійсно так. Катерина Семенівна почала холодно до мене ставитися майже відразу  після того як  мене перевезли в будинок нареченого. 

Мені тоді щойно виповнилося шістнадцять.

 До цього вона мене любила. Донею називала, а потім чомусь почала відсторонюватися і називала лише на ім'я з нотами роздратування. 

Я думаю, що це ревнощі.

 Вона просто ревнує. 

Бачить як її син мене кохає і боїться його втратити. 

А можливо вона реально знає, що я почала бігати до її сина по ночах ледь мені виповнилося вісімнадцять і злиться на мене, що я не зберегла себе до першої шлюбної ночі?

 Але як було встояти перед такою спокусою... коханий поряд завжди й... ми не втрималися і я не шкодую, але відчуття провини все одно гризе мене.

 Я порушила найбільшу заборону батька. 

Секс до шлюбу для нього ганьба. 

Як і для батьків коханого, до речі. - Не вигадуй.

 Ніхто нічого не підозрює. 

А якщо й так, то ми вже повнолітні й маємо одружитися незабаром. 

А ще.

 Вже не середньовіччя, щоб ти берегла цноту до першої шлюбної ночі! – промовляє і лізе мені під футболку.

 Отже, хитрий забиває мені баки та безсоромно пристає.

 - Та ти що? 

А чому я тоді з шістнадцяти років живу у твоєму домі?

 А  офіційно посватали мене в тринадцять. 

І я берегла себе для тебе до вісімнадцяти. 

А дай згадаю ще один нюанс, що мене не торкався жоден чоловік окрім тебе. 

Та що там я навіть за руку нікого в житі окрім батька і тебе не тримала, це якщо рахувати лише чоловічу стать. – і це правда. 

Для багатьох такі дії наших батьків здадуться дикістю та середньовіччям якимось.

 Але це так. 

Я спочатку злякалася коли тато повідомив, що їдуть свати й у свої дванадцять років не зрозуміла до пуття про що він. 

Ні тато завжди говорив, що виховував мені для чоловіка, але для конкретно якого не уточнював.

 Спочатку я боялася, що не прийму вибір батька, або того гірше  не покохаю  того кого для мене обере  тато.

 Але з роками була татові вдячна за такого люблячого хлопця.

 - І не торкнеться, адже ти моя. Вся моя. 

Чуєш?! 

Лише моя!

 Я й так чекав. 

Занадто довго, щоб тобі виповнилося вісімнадцять. – коханий всадив мене собі на коліна, а я обвила його шию руками. 

- Я знаю. 

Але мені страшно. 

Ми не послухалися батьків і почали займатися сексом до шлюбу. 

Я боюся навіть уявити, що станеться якщо батько дізнається про це.

 - Нічого ніхто не дізнається. 

Я вже все продумав, я поріжу собі руку, щоб імітувати кров від втрати цноти. 

Хоча я вважаю такі методи виховання застарілими.

 Наших дітей я так виховувати не дозволю.

 Але якщо для тебе це зараз так важливо я все зроблю для твого спокою і зімітую втрату цноти в першу шлюбну ніч. 

- Он як? 

А чому ж ти так не говорив коли мене перевезли до вас жити в віці шістнадцяти років? 

В якості твоєї нареченої. 

А ще дай пригадаю...- Ростислав швидко змінив положення тіла так, що б підім’яти мене під себе і наче навмисно штовхнув в мене своїм збудженням наочно демонструючи, що хоче далеко не говорити цього ранку.

 - Якраз ще мені подобається.

 Я навіть уявити собі не хочу, що хтось колись би до тебе торкався. Або ти заради експерименту поцілувалася б з кимось іншим. Ти вся моя. 

Вся і всюди. 

Я це зрозумів ще тоді коли нас познайомили батьки.

 Ми були геть дітьми й мені не подобалася сама причина по якій ми їхали до вас в гості, але коли я побачив тебе дванадцяти річну то зрозумів, що ти моя. 

Зрозуміла?! 

Вся моя, тож не бери дурного в голову і скоренько біжи, а то я й дійсно зараз розкладу тебе зручненько під собою і не відпущу без ранкового сексу який може привернути зайву увагу.

 Адже хтось не вміє стримувати стогонів.- від його слів я почервоніла аж до вух і заховала обличчя у нього на плечі від сорому яке розлилось   теплом яке було викликане таким приємними словами.

 Добре, що він перестав мене утримувати і я під жадібний погляд коханого побігла до виходу, щоб не передувати.

 Наче навмисно наші кімнати на одному поверсі, але в різних кінцях коридору. 

І щоб мені добратися до своєї кімнати потрібно тихенько пробігти повз кімнату батьків Ростислава. 

Я вже звикла бігати кожного ранку з блаженною посмішкою на обличчі з кімнати коханого.

 Мене ще жодного разу не застукали. 

І це не аби як гріло душу.

 Я страшенно боялася посоромити батька перед родиною нареченого.

 Тому дотримувалася всіх настанов батька. 

Ну майже всіх. 

Скільки я себе пам’ятаю батько говорив, що місія кожної жінки бути дружиною. 

Причому за життя порядна жінка повинна була розділяти ліжко лише з одним чоловіком.

 В приклад тато завжди старим мені мою маму.

 Насправді я її не пам’ятала.