Поява М'ясного в українській політиці була питанням часу. Жоден президент до нього не відповідав вимогам громадян. Тим паскудам складно було видоювати останні копійки з наших кишень. Тому потрібна була фігура, яка буде всім та нічим одночасно.
Так він і з'явився - М'ясний. На скільки мені відомо, це жива статуя, набита синтепоном та шматками людського тіла. Коли настав час виборів, роки чотири тому, вони тоді сильно затягнулись аж на вісім турів. Ніхто з баранів у бюлетені ніяк не міг набрати потрібну кількість голосів.
Саме тоді Верховна Рада, за підтримки міністерства деревообробки та коаліції депутатських редукціоністів, вирішила перемолоти всіх кандидатів на посолені в маринаді частини та запхати їх в кам'яну фігуру. Тридцять чоловік були майстерно оброблені рукастими ремісниками та розміщені в спині гранітної людини з кришкою від мотоблока на голові. Їх припекли до стінок коксом та запустили всередині контрольований мікроклімат з азотом та аміаком. З тих пір ця істота керує державою.
Натовп впирався в нього голодними до глузування очима та чекав поки він вислове свою мертвонароджену волю.
- Кожна людина до трьох років має подати заявку на отримання гумових чоботів "Слобода" перед службою в армії, - сказав М'ясний через динамік, прикручений на два болти біля щоки. - Після отримання військового квитка, громадянину надається право на створення дитини та бізнесу.
Мало хто, розумів, про що взагалі йшла мова. Головне, що це виглядало як сумлінне виконання службових обов'язків. Наша машина застигла за спинами натовпу та тихо курила з вихлопної труби чорним димом.
- Індекс споживчих інфляцій сягнув тисячі відсотків прибутку, - продовжив М'ясний. - Зростання аграрного сектору України використовує всі ресурси кольорових металів. Наші дроселя настільки добре розходяться експортом, що будуть обов'язково нанесені на державний герб одразу з третього кварталу наступного року.
Я хотів закурити також, але легені боліли. Голова паморочилась від голоду. Доводилось терпіти. Мої думки були забиті Ігорем Додом та Поліною Захарченко. Пальці хотіли стиснутись на чиємусь горлі.
На вимощену шпалами сцену хтось почав виходити. Важкі черевики гепали по сходах, розганяючи ехо по Хрещатику. Навіть "президент" затих. Широкий кашкет виглянув з-за спини М'ясного. До натовпу вийшов Ігор Дод, особисто. Кітель морсового кольору тримався на ньому, наче шурупами прикручений - якось фальшиво та грубо. Гусарські вуса піднімались посмішкою як олов'яна штанга.
- Доброго дня, народе, - заговорив він. - Після прекрасних слів нашого президента, я вирішив також до вас звернутись. Всі ми налякані трагедією з трамваями. Вони розбиваються по всій країні, а винуватців так і не спіймали. Це дуже прикро.
- І що ви будете робити, лоботряси?! - вигукнув хтось із натовпу.
- Вирішувати проблему жорстко. Бо наша м'якість до добра не доведе.
Гекко витяг з-під піджака дерев'яний планшет з жовтим папером та почав читати текст. Його очі вилизували кожну літеру, написану найманим спічрайтером.
- Міністр Оборони Олександр Будулай йде у відставку. Начальник поліції Києва Конго Джеймс йде у відставку. Керівник транспортного облаштування України також йде у відставку. Їхня бездіяльність призвела до усіх цих трагедій. Тому вони відправляються у трудові табори без суду та іншої зайвої бюрократії. Нашій країні потрібні результати, а не балачки.
Він був так близько, але так далеко. Цього разу я не відпущу його. Сьогодні йому прийде кінець. Я відкрутив приклад у АКМ та запхав зброю собі під куртку. Рука повільно почала відчиняти двері автівки.
- Стій, рано! - сказав Бурда.
- Я не спішу, - пояснив мій голодний рот.
До Гекко було непросто дістатись. Мені потрібно обмотатись трьома мідними проволоками та, вставши на одне коліно, прослизнути мимо трьох автозаків з копченими спецназівцями. Мені потрібен доступ до електромережі, мідь буду використовувати як провідник. Я підсмажу Гекко так, що він стане схожий на розлиту сталь в мартенівській печі.