13 стадія

Є два види рабів: ті, що працюють на господаря і ті, що працюють на себе. Обидва вірять в свободу, якої ніколи не існувало. Я - раб, який був спочатку першим, а тепер живу, як другий. Я заручник своїх імпульсів, але не можу від них відмовитись, вони рятують моє життя. Вони є тим паливом, яким живиться все моє існування.

Сьогодні в мене є тільки один імпульс - покласти кінець всім ворогам. Мій син Аліній, Франко Бен-Гур, Мадам Катастрофа - всі вони лежали на залізничному мосту, чекаючи на потяг, який я вже запустив в їхньому напрямку.

Тепловоз ЧМЕ3 вже мчав на швидкості 220 кілометрів на годину із Миколаївського вокзалу. Всередині не було машиніста, лише три мішки вугілля, ростова дерев'яна лялька, пляшка Zibert 2 літри та шкіряні ремені, які тримали важелі в постійній напрузі. Цей залізний монстр має вбити всіх цих змовників і покласти кінець цій проклятій історії.

- Як в тебе це вийшло?! - обурювався мій син. - Ти не міг так легко нас всіх спіймати!

Я лише посміхався. Головне, що ніхто не знає про мої навички, здобуті в Карпатах, під час роботи на лісоповалі. В моїх рукавах багато фокусів, до яких не готові люди.

Поліцію було легко здолати. Я вийняв з їхнього гаражу кілька балонів "Пропан Бутан" та запустив газ у вентиляцію з концентрацією 130 літрів на кубічний метр. Потім виніс їх усіх в карбонатних упаковках "Без ГМО", які залишились лежати в конфіскованому фургоні Сільпо. Це були місткі мішки на 400 літрів кожен, з запаяними краями та маркуванням Євросоюзу.

Залізничників напоїв пивом, вистачило дванадцяти літрів. Там всі були з виразками шлунку, з цирозами і це було прекрасно... воно швидко повирубались. Складно було лише потяг завести. Довідник Машиніста 1954 року авторства Василя Чорнорота весь відсирів та розмок в заваленій недопалками коморі. Довелось використати знання з основ теорії ймовірностей Якоба Бернуллі, щоб методом виключення знайти правильні важелі запуску.

Я розігнав потяг, а потім вистрибнув на ходу. Зламав ліву гомілку, три пальця залишилось на теплотрасі. Не страшно, головне, що план спрацював.

До моста дістався коротким шляхом, де вже чекали мої майбутні жертви. Полювання закінчиться сьогодні, прямо тут. Зі мною неможливо домовитись, тільки попрощатись перед смертю.

- А тепер зізнайся нарешті, Франко... як ти відправляв мені всі ті листи? - нахмурився я. - І навіщо все це було взагалі?

Він почав ридати прямо на моїх очах.

- Я не писав тобі ніяких листів, козляро! Мені це ніколи не було потрібно! Це безглуздо!

Мій гумовий чобіт вахтовика ліг йому на шию.

- Я втомився від брехні. Мені потрібне зізнання.

Повернувши голову набік, в розмову втрутилась моя дружина:

- Ти сам їх собі писав, ідіот! У поліції камери спостереження не раз засікли, як ти особисто писав та розкладав ті тупі листи про полювання майже в кожному кущі! Досить прикидатись, наче це якась неймовірна змова!

Що це таке? Брехня? Чи як це зараз модно казати... ґазлайтинг? Вони так хочуть жити, що тиснуть на мене абсурдними звинуваченнями та відмовками. Над нами кружляли сірохвості степові ворони - одні з найрозумніших птахів. Вони ніколи не повелось би на таку маячню.

Орнітологи кажуть, що їхній мозок дуже функціональний. Я думаю, якби наша держава дізналась про це, пірнаті давно б вже платили податки. Але вони справді розумні. Їхній розум в тому, що вони мовчать.

Моїм жертвам також було б краще мовчати. Але вони зараз відкривають свої брудні роти і намагаються мене заплутати. Нічого, смерть заткне їх назавжди.

В цю мить з-заду приїхало три екіпажі спецназу. Офіціали бояться мене відпускати, бояться дати мені можливість відновити справжню справедливість. Пізно. Мене не можливо переконати, чи зупинити.