Розділ 41

- Чи не вся бізнес-еліта країни відвідала прийом з нагоди дня народження маленького спадкоємця сім’ї Єршових. Вже півроку прізвище цієї родити не покидає шпальта преси. Мама Єршова молодшого, Софія Вишневська, вкотре довела, що вік і відсутність досвіду не завада як в укладанні угод, так і в організації світський заходів. Від самого початку персона пані Вишневської була оповита таємничою завісою. Та на святі її сина нам вдалося взяти невеличке інтерв’ю та отримати відповіді на найцікавіші запитання, які не дають спокою як читачам, так і самій редакції. За словами пані Софії вона не вважає себе гідною обіймати посаду генерального директора компанії, але в світлу пам’ять Олега Єршова вона мусить допоки не з’явиться той, кому вона зможе довірити справу усього життя сім’ї Єршових. Стосовно особистого життя, а саме колишніх стосунків з Марком Авдієвим, пані Софія не була багатослівною, а лиш відповіла, що минуле лишається в минулому і зараз їх не пов’язують навіть спогади про ті часи. Також пані Софія додала, що щиро бажає щастя молодому подружжю Авдієвих. Стосовно співпраці між їхніми компаніями, генеральний директор компанії Єршових підтримує політику покійного пана Олега і не планує спільних проектів. Всі питання, які стосувалися особистого життя пані Вишневської, її сім’ї та найближчого оточення залишилися без коментарів.

- Цього разу занадто просто як для них, - зауважила Софія, коли Максим закінчив читати статтю про вечірку Єгора.

- Це ще не все, - Матвій поставив чашку з кавою на стіл. – Продовжуйте, Максиме. Ви зупинилися саме перед найцікавішою частиною.

Софія підняла погляд на помічника. Вже тоді вона відчувала, що зараз на неї поллється нова порція бруду.

- Свято закінчилося привітаннями з боку подружжя Авдієвих та щасливою звісткою про вагітність молодої пані Єлизавети Авдієвою. Молода дружина вирішила зробити сюрприз пану Марку та повідомити новину не тільки усьому бомонду, а й коханому чоловіку. За словами пані Єлизавети кращого моменту, ніж дитячий день народження годі й чекати. Редакція журналу приєднується до привітань молодому подружжю Авдієвих. Та все ж залишається загадкою, які саме стосунки між членами двох родин. Світ ще не встиг оговтатися від весілля Авдієвих, на яке Вишневська прийшла разом з Владиславом Білоградським, якого пов’язують не найкращі спогади з Марком. Та ще й найтаємничіша пара відверто начхала на правила дрескоду, які були обов’язковими для всіх гостей. Чи можна вважати після цього, що новина про вагітність пані Єлизавети була навмисне оприлюднена саме на дні народженні сина  пані Софії? Можливо це ніщо інше як маленька помста з боку пані Авдієвої за своє весілля та стосунки з її чоловіком у минулому? Ми пильно слідкуємо за відносинами між ними та з нетерпінням чекаємо на відповідь з боку пані Вишневської.

Софія тяжко зітхнула.

- Чому я? Чому їм начхати на корупцію, зловживання службовим положенням, викрадення людей та інші події, що дійсно вимагають уваги? Хіба те, хто з ким спав у минулому та спить зараз важливіше за вищеперераховане? – Софія більше не могла стримувати себе. Вона дивилася на Матвія, чекаючи бодай натяку на те, що він підтримує її.

- Нажаль, так побудований наш світ.

Софія важко опустилася в своє крісло. Вона знову відчувала себе наївним дівчиськом, за яким змушений наглядати  Матвій.

- До вечора на моєму столі має лежати угода про передачу редакції у власність компанії.

Матвій з Максимом переглянулися між собою. Вочевидь, рішення Софії було спонтанним, адже жоден з них не побачив в очах іншого розуміння ситуації,  лише повну розгубленість.

- Пані, не варто приймати настільки спонтанні рішення, - Матвій намагався делікатно підібрати слова, щоб відмовити дівчину. – Це ще більше ускладнить ситуацію.

- Пане Матвію, я займаю посаду генерального директора лише шість місяців, але вже встигла усвідомити головний закон ВАШОГО світу. Тут немає друзів або ворогів. Лише люди, яким ти можеш довіряти на даний момент, але краще цим не зловживати і люди, яких варто успішно тримати подалі від себе. Коли хтось падатиме, то ніхто не зловить його, а лиш допоможе успішно впасти. І тут ми стикаємось з вибором – бути тим, хто падає чи допомогти впасти іншому, але лишитися на ногах самому, - Софія піднялась з крісла і підійшла до Максима. – Наразі я та, хто от-от впаде, - вона взяла журнал зі статтею і знову повернулася до свого столу. – Я маю можливість завадити цьому, але не могла, через ідіотські правила та закони ненависного мені світу.  А зараз можу. Якщо ця гра присвячена мені, то тепер вони зіграють за моїми правилами.

Матвій сидів мовчки. Її слова настільки були влучними і переконливими, що він навіть не намагався заперечити.

- Максиме, ви ще тут? Час спливає, - Софія поглянула на ручний годинник.

Щойно Максим зник за дверима, Матвій нагадав за зустріч з нотаріусом, яка була призначена на вечір.

- Софіє, ви маєте бути готовою до всього.

- До чого саме? – дівчина відволіклась від думок про журнал. – Є ще щось, чого я не знаю? Краще давайте обговоримо це зараз, - вона піднялася і сіла в крісло навпроти Матвія.

- На все свій час. Я лише хочу застерегти вас від необдуманих рішень після цієї зустрічі.

Матвій пішов. Софія залишилася наодинці зі своїми думками. Що саме він мав на увазі? Зараз вона була не налаштована на чергові сюрпризи від сім’ї Єршових.

Раптом у двері постукали і увійшов Максим.

- Невже ви так швидко владнали питання з журналом? – здивувалася дівчина.

- Ні, пані, - відповів він. – До вас відвідувач, але зустріч з ним незапланована.