30 та 31 планета

                                                        Розділ 30

                                              Комі – високий.

Якось МОРТІ та його друзі літали у космосі. Та коли вони пролітали мимо планети мавп та планети фруктів. То МОРТІ Мок помітив нас.

• Усім привіт; ви як раз вчасно! – привітався МОРТІ МОК. – ми дивимося який у нас ріст.

У Гала був самий - високий ріст, у Комі та КОМІХИ – середній ріст, а у МОРТІ та МАРТІ – теж  середній ріст.

Тут Комі засумував.

• Я хочу бути таким як Гал – високим! – зізнався Комі Банні.
• А що поганого у тому що ти маленький Комі? – запитала Марті Мок.
• Тому що -  я нічого не бачу перед тими хто сидіть переді мною та не можу узяти речі з верхньої полиці лише коли встану на стілець. – пояснював Комі.

Комі – дуже хотілося бути по вище як якась висока тварина.

• Може є місце де ми можемо вирости? – запропонував Гал.
• А це можливо! – вигукнула КОМІХА БАННІ. – наша Галактика – доволі велика!
• Це означає у нас є завдання та знаєте що це означає? – запитав МОРТІ МОК.
• Нам час на іншу планету! – здогадалися усі інші.

Усі побігли до своїх ліфтів та полетіли до пульту керування.

• Командир короблю! – покликав МОРТІ Мок та натиснув на кнопку.
• Усім привіт, чим можу допомогти сьогодні? – запитав командир короблю.
• Ми хочемо дізнатися  - чи є у галактиці місце – де Комі стане поважче. – пояснив МОРТІ.
• Це буде не просто! Подивимося  куди б нам відправитися. – подумав Командир короблю. – коло за колом вертяться планети яка згодиться відповіді поки немає.

Спочатку випала планета льоду, але Комі хоче вирости, а не замерзнути. Далі на екрані комп’ютера випала планета грибів, але там не має чогось великого. А на третій раз випала планета велетнів. Це саме те що нам треба.

• Усі сюди, поспішіть на свої місця та пристебніть ремені безпеки! – вигукнув МОРТІ МОК.

Усі сіли на свої місця, пристебнули ремені безпеки та почався зворотній відлік.

• Десять, дев’ять, вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один!

Ракета швидко полетіла та приземлися на планеті велетнів,на величезний гриб.

• Ми здається зменшилися! – почав розуміти Гал Вульф.
• Не правда! Не ми…! – відповіла Марті Мок.
• Це гриб, він же велетень!- додав Комі банні.

Тут Комі впав з Гриба – на синю квітку.

• Ця квітка, так смачно пахне! – казав Комі Банні.

Тут Комі, понюхав квітку та став збільшуватися. Та став більше своїх друзів.

• Що, чому ви всі, на мене так дивно дивитися? – питає Комі банні на погляди своїх друзів.
• Тому що,ти став великий! – пояснив МОРТІ.
• Дуже, дуже великим! – додала Марті.
• Дуже, дуже! – додав Гал.
• Та став, більше усіх нас! – додала КОМІХА.
• Так, я дуже, дуже великий! Але як? – намагався зрозуміти КОМІ БАННІ. – я понюхала блакитну квітку та виросла.  Я такий великий, що можу роздивитися усю планету свого росту.

Тут Комі, підстрибнув та усі його друзі скотилися з грибу, але Комі на щастя, встигнув їх упіймати. Тут комі знову підстрибнув та Ракета, ледь не впала, але на щастя, КОМІ встигнув упіймати її. Тут Гал та Марті – захотіли теж стати велетнями та збиралися шукати блакитні квіти. Але МОРТІ, їх зупинив.

• Заждіть, дивіться - який великий Комі та який маленький наш корабель. – повідомив МОРТІ МОК.

Тут КОМІХА, помітила Метелика – нормального розміру. Отже якщо маленьке може вирости, то й Велике – може зменшитися.

Тут Комі, чихнув та здув своїх друзів з грибу. Та МОРТІ, Марті, КОМІХА та Гал, опинилися на дивній галявині.

• Не нюхайте квіти, інакше теж станете велетнями! – нагадала Марті Мок.
• Ні, це Блакитні квіти – зробили з Комі  велетня, а ці червоні! – пояснив МОРТІ МОК.

Тут Гал, чогось злякався та сховався за грибом.

• Галю, не треба боятися квітів. – заспокоювала його КОМІХА БАННІ.
• Не квітів, а бджоли! – пояснив Гал та показав пальцем, на бджолу.

Усі інші оглянулися, там була бджола. Величезного розміру.

• Я не проти маленьких Бджіл, але якщо величезна Бджола – прийме мене за квітку. – пояснив Гал.
• Треба, знайти КОМІ та якось повернути його до нормального росту. – почав розумі МОРТІ.

Тим часом Комі, намагався знайти своїх друзів, яких він з чихнув. Комі, побіг та ледь – не придавив своїх друзів.

• Ми тут Комі! – покликав МОРТІ.

Але Комі, їх не чув – бо був занадто великим.  Комі подумав що він міг роздавати друзів. Коли Він, бігав назад то МОРТІ та його друзі, побігли за ним.

• Бути, високими зовсім не краще! – почав розуміти Комі. – я не влізу в ракету, не можу знайти друзів.

Тут Комі, згадав про свій рюкзак. Тим часом МОРТІ та його друзі, намагалися перебратися через колючки та шипи. Аж тут на них хотів стрибнути м’яч. Такий величезний.

• Звідки узявся цей гігантський м’яч? – спитала КОМІХА БАННІ.
• З ящику Комі! – здогадалися усі.

Тут на МОРТІ та його друзів, почали падати великі предмети. Аж тут на землю впала маска з трубкою.

• Швидко, через трубку на ту сторону! – дав команду МОРТІ МОК.

Усі перебралися на інший пік колючок та шипів. І тут знову, велика бджола, але вона понюхала червону квітку та зменшилася.

• Здається, я все зрозумів! – вигукнув МОРТІ МОК. -  сині квіти збільшують, червоні зменшують.

Тут Вони побачили Комі, з лупою та він почув щось про червоні квіти. Та коли він понюхав червону квітку – то він зменшився.

• Бути великим добре та маленьким теж! – вигукнув Комі. – але я радий, знову бути собою!
• Ми теж! – вигукнув Гал Вульф та додав. – ти подобаєшся нам таким, який ти є.
• Хочу сказати: що ми з вами впоралися з великим завданням.  – оголосив МОРТІ МОК.