29 планета
Розділ 29
Покажи та розкажи.
Якось МОРТІ та його друзі, літали у космосі. Та коли ракета пролітала мимо планети пляжу та планети хованок: то МОРТІ помітив нас.
- Усім привіт, ви як раз вчасно! – вигукнув МОРТІ МОК. – ми граємо у Покажи та Розкажи та Гал перший.
Гал, дістав дві пари своїх черевиків. Та вони його наче підійшли. Та потім він розповів що вони у нього були з 23 років. Але ці черевики, вони бачили вже багато разів. А у Гала, не було нічого нового. Ні у кого не було, нічого нового.
- А у нас є де що нове! Нове завдання! – оголосив МОРТІ МОК. – та знаєте що це означає?
- Нам час на іншу планету! – здогадалися Інші.
Усі сіли на свої ліфти та полетіли до пульту керування.
- Командир короблю! – покликав МОРТІ та натиснув на кнопку.
- Усім привіт, чим вам допомогти? – питає Командир короблю.
- Нам треба щось нове, для покажи і розкажи. – пояснив МОРТІ МОК.
- Добре, подивимося куди б нам відправитися. – подумав Командир короблю. – коло за колом вертяться планети; яка згодиться відповіді поки немає.
Спочатку на екрані комп’ютера випала – планета Лісу, але планети ми і так добре знаємо. Далі випала планета смердючих ніг. Але там все виглядає так, нібито ми говоримо у не покажи та понюхай. А на третій раз випала планета відкритій. Туди нам і треба!
- Усі сюди; поспішіть на свої місця та пристебніть ремені безпеки.
Усі сіли на свої місця та пристебнули ремені безпеки. Та почався зворотній.
- Десять, дев’ять, вісім. Сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один!
Ракета полетіла дуже швидко та приземлилася на планеті відкритій.
На планеті Відкритій було дуже гарно. Небо було ( як вечірнє), навколо росли дерева та трава, а ще були центри з цікавими відкриттями.
МОРТІ та його друзі побігли до центру, щоб побачити цікав речі для покажи та розкажи.
Тут МОРТІ та Марті – помітили цікавий, космічний камінь.
Усі знайшли круті штуки для покажи та розкажи. Та настав час дізнатися – що це за штуки.
- Цей камінь незвичайний, він полосатий та З ДІРКОЮ по середині. – розповідав МОРТІ Мок.
- А що він робить? – запитав Комі Банні.
- Здається нічого! – подумала Марті Мок.
Далі виступав Комі: він знайшов для покажи та розкажи радіо. Але коли він його увімкнув то грала не музика, а шум. Та дуже гучний шум. Усіх аж вуха заболіли, від шуму.
- Можна його вимкнути, прошу! – просив Гал.
Комі, спробував підійти до Радіо, але підійти до нього було не просто. Але на щастя, Комі узяв указку та вимкнув Радіо.
- Я думала що моє покажи та розкажи – це радіо, але опинилося – що це ГІНІРАТОК ШУМУ. – зрозумів Комі.
- Це чудова річ Комі! – похвалила Марті Мок.
- Але подивитися що є у мене! – повідомила КОМІХА БАННІ.
Усі побігли за КОМІХОЮ.
- Моє покажи та розкажи – Це ПАЛИЦЯ-ПОГА. – розповідала КОМІХА. – стаєш на неї та стрибаєш.
КОМІХА Банні – встала на Ходулю та спробувала пострибати.
Але чомусь стала крутитися. МОРТІ та його друзі стали намагатися – її зупинити, але теж стали крутитися.
- Я думала – що моє покажи та розкажи – це Ходуля ПОГА, а опинилося – що це ХОДУЛЯ-ВЕРТУШКА. – зрозуміла КОМІХА.
- А тепер погляньте, на моє покажи та розкажи. – повідомив Гал Вульф та побіг кудись.
Усі інші побігли за ним.
- Моє покажи та розкажи – це літаюча міні тарілка. – розповідав Гал. – якщо натиснути на цю кнопку – вона полетіть.
Але коли Гал Вульф, увімкнув тарілку – то вона не полетіла, а поїхала.
- Ніколи не чув про ЇЗДЮЙЩІ тарілки! – вигукнув Комі Банні.
- Думаю, воно хоче – щоб ми його упіймали! – зрозумів Гал Вульф. – за мною!
Усі побігли за тарілкою, але вона була настільки швидка – що тікала весь час від наших космонавтів. І тут Гал вигукнув.
- Схоже на гру кішки-мишки!
- У мене є план! – придумав МОРТІ МОК.
Усі зрозуміли план МОРТІ МОКА – який він їм на шипотів. Усі почали бігати за тарілкою та коли Тарілці здалося що нікого немає. МОРТІ МОК ( який удав із себе статую) – вимкнув Тарілку. Та Гал – міг закінчити Покажи та розкажи.
- Як я вже казав: моє покажи та розкажи – це літаюча…! Топ-то ЇЗДЮЙЩИЙСЯ ТАРІЛКА – яка грає у Кішки-Мишки. Кінець!
Час зробити висновки! Наші герої відкрили багато нового, а особливо що речі не завжди такі чим вони здається. І тут Марті Мок згадала.
- А може той камінь, й не камінь зовсім? – запитала Марті Мок.
МОРТІ перевірив камінь. На дотик – це просто камінь, і погляд, і на запах, але коли Гал, передав камінь Марті МОКУ – той цей камінь – видав звуки.
- Наша місія виконана! – оголосив МОРТІ МОК.
Коли усі повернулися до ракети – то МОРТІ МОК покликав.
- Капітан!
- Так, МОРТІ, ви повернулися? Так, чому ж ви навчилися – на цьому завданні?
Тут з’явився Фіолетовий диван, усі на нього сіли, увімкнувся екран комп’ютера та МОРТІ – почав розповідати.
- І так, ми відправилися на планета відкритій – щоб знайти нові речі для покажи та розкажи! – розповідав МОРТІ МОК. – але помітили, що усе що ми знаходили було не тим чим ми думали. Радіо Комі - не грав музику ( як він думав), воно грало шум. А КОМІХІНА ХОУДЛЯ-ПОГА - насправді опинилася КРУТЯЩОЙОСЯ ходулею. Літаюча Тарілка Гала – опинилася ЇЗДЮЮСЯ Тарілкою. Нарешті ми з’ясували – що камінь ( який знайшов я з Марті) не простий. Він грає чудову космічну музику. Так що ми навчилися – що речі – не завжди такі як здається.
- Молодці, ну, а зараз час додому! По місцях! – дав команду командир короблю.