2 планета
Глава 2
Розслабся
Якось у космосі шов сильний космічний дощ.
Ракета МОРТІ пролітала через планету фруктів та через планету фарб.
Тут ілюмінатор ракети зазирнув сумний МОРТІ МОК. А сумний він від того що іде дощ. І не один день.
Марті та КОМІХА намагалися підняти настрій граючі у м’яч. Комі Бані грав зі скріпі, а Гал грався з кубиками та сумував.
- Ця погода робить нас усіх сумними! – зізнався МОРТІ Мок, а потім до нього прийшла ідея у голову. – давайте знайдемо місце де немає дощу!
- Там де ми зможемо по грати! – зраділа КОМІХА.
- Що не будь побудувати! – зрадів Комі.
- У нас з’явилася Місія! Та знаєте що це означає? Час нам на іншу планету.
- Командир короблю? – покликав Командира МОРТІ.
- Привіт Друзі чим можу допомогти сьогодні? – спитав Командир Короблю.
- Іде дощ та ми хочемо знайти місце де його не буде! – пояснив Командирові МОРТІ МОК. Є
- Колом за колом вертяться планети яка згодиться відповіді поки немає.
Спочатку попалася водяна планета, але там ще мокріше. Далі попалася планета сиру. А потім попалася планета Градус. ВОНА ЇМ І ПІДХОДИТЬ.
- ПОТОРОПІТЬСЯ на свої місця та пристебніть ремені безпеки! – скомандував Своїй команді МОРТІ МОК.
Усі сіли на свої місця, а Командир короблю рахував.
- Десять, дев’ять, вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один!
Ракета полетіла до ракета Градус. Та приземлилася на теплій стороні. Топ-то там де сонце.
Усі вийшли з ракета на цій половині було дуже СПЕКОТНО. Гал та Комі почали будувати пісочний замок, а КОМІХА та Марті почали грати у м’яч.
- Марті чудово було б зараз з’їсти морозива! – сказав МОРТІ МОК.- тут звичайно немає дощу, але занадто СПЕКОТНО.
Дівчата їли грали у м’яч від спеки, а Гал та Комі ледве будувати замок з піску.
- Нам потрібно охолонути! – сказав МОРТІ МОК.
- Може у мене щось знайдеться? – подумала КОМІХА та зазирнула у рюкзак. – занадто СПЕКОТНО щоб танцювати ксилофон не допоможе. – потім вона дістала молоток. – молоток чудовий інструмент тільки навіщо він нам потрібен? Ага вентилятор!
КОМІХА почала обдувати усіх вентилятором. Але все рівно було СПЕКОТНО. Навіть ракета помирала від спеки.
- Послухайте ми можемо полетіти і на іншу частину планети там де погода на багато ПРОХЛАДНІША! – запропонував МОРТІ МОК.
Усі пішли до ракети та сіли у неї. Та опинилися на іншій половині планети. Там де лежить сніг та дуже холодно.
Гал помітив СНІГОВИКА та він почав рухатися. Аж тут хтось почав кидати у нього сніжки. Це КОМІ та МОРТІ кидали у один-одного сніжки.
Тут МОРТІ помітив якусь слизьку, прозору поверхню. Він спробував на неї наступити, але вона опинилася дуже слизькою.
Тут він помітив Марті Мок та КОМІХУ БАННІ.
- Що це за слизька штука така?
- МОРТІ це лід те що трапляється з водою коли дуже холодно! – пояснила КОМІХА.
- Це що вода? – не зрозумів МОРТІ МОК.
- Замерзла Вода! – пояснила Марті Мок.
МОРТІ спробував встати на лід. Він трохи по СКОЛЬЗУВАВ та нарешті навчився кататися.
Так вони грали поки вони не втомилися.
Усі наші космонавти присіли біля іглу та тут пішов сніг.
- УХ ТИ що це таке? – спитав МОРТІ МОК.
- Це сніг! – здогадався Комі Банні.
- А ви знаєте – що Сніжинки це теж замерла вода та одна трохи відрізняється від іншої. – розповіла КОМІХА.
Тут Гал став ТРИСТИСЯ від холоду. А потім І МОРТІ, і Марті стало теж холодно.
Тут Комі помітив що Ракеті теж стало холодно та вона не може поворухнутися.
- Команда треба придумати як її зігріти! – сказав МОРТІ МОК.
- Ми не відчували холоду коли каталися! – почала розуміти Марті Мок.
- Ми не мерзли поки грали у сніжки! – почав думати МОРТІ. - щоб зігрітися треба рухатися! Я знаю що треба робити!
МОРТІ МОК придумав танцювати щоб зігрітися. Усі члени команди почали танцювати та ракета теж та вона зігрілася.
- Заждіть, а де ж нам тепер грати? – спитав у МОРТІ Гал.
- Нам потрібне місце де не холодно та не СПЕКОТНО! – почав розуміти Комі.
- Я придумав! Усі за мною! – скомандував МОРТІ МОК.
Усі побігли за ним у сторону ракети.
Опинилося що ідеальне місце для ігор це саме ракета на якій вони мандрують по планетам.
Місія виконана!
МОРТІ МОК покликав командира кораблю.
- Так МОРТІ ви повернулися! Так чим закінчилася Місія?
Тут з’явився диван, Наші герої на нього сіли та на екрані показували усю історію.
- Ішов дощ та нам захотілося полетіти на планету яка б бадьорила би нас! – став розповідати МОРТІ. – « на планету на якій не ішов дощ та можна було по грати». Ми зрозуміли що у пустелі завжди дуже СПЕКОТНО! Пустеля це таке місце де ніколи не іде дощ, але навіть там не вдалося по гарти. Тому ми відправилися на іншу половину планети де ішов сніг. Там ми дізналися що у холодну погоду вода замерзає та обертається у лід, або у сніжинки. Але потім стало так холодно – що навіть ракета за крижаніла. Ми вирішили рухатися та танцювати щоб знову зігрітися. Нарешті ми знайшли найкраще місце для ігор – у середині нашої ракети.
- Ви молодці, а тепер саме час повернутися додому! Пристебніться!
Усі сіли на свої місця та командир почав зворотній відлік.
- П’ять, чотири, три, два,один!
Ракета ВЗЛЕТІЛА та наші герої полетіли з Планети Градус назад на землю