Нова русалка і таємниці тризубця (4)

Розділ Восьмий

Нова русалка і таємниці тризубця

(частина четверта)

- Ну і? Які іще варіанти? Куди вона могла подітися? - схвильовано уже вкотре перепитувала Луіза свою чорняву подругу.

- Може, спершу давай знайдемо Джулію, а тоді вже будемо щось думати, - запропонувала Грейсі, яка геть не була у захваті від того, що їй довелось покинути музей.

Їхня нова знайома Рита раптово кудись зникла, і тому вони двоє зараз займаються її пошуками. Ніхто із них двох не був радий такому повороту подій, Луізі уже набридло по черзі виловлювати її знайомих із океану, а Грейсі сумувала через те, що Макс може її не зрозуміти. Вона ж вчинила абсолютно нерозумно, навіть нічого йому не пояснила, і зараз, мабуть, по закінченні екскурсії хлопець десь гуляє із Джесікою.

За сьогоднішній день ця екстравагантна леді вела себе геть непристойно і постійно заважала їм двом. Не треба бути філофосом, щоб здогадатись, що вона підбиває клинки до її хлопця, і їй абсолютно байдуже, що його серце уже зайняте. Та Грейсі не збиралась так просто здаватись, та от на даний момент у них виникла проблема по-серйозніше.

От куди ця малолітка могла піти?

Грейсі припустила, що зі страху (хоча, на її думку, що ж такого небезпечного може бути в простому експонаті?) Рита просто втекла в океан і більше їх не потривожить. Луіза не повірила, бо вважала, що про таке рішення русалка обов'язково мала повідомити їм. Вони двоє уже обшукали пляж, пройшлися вулицями, якими Луіза гуляла вдень із Ритою, та й у кафе її теж не було...

Кмітлива Грейсі зауважила, що оскільки Рита не знає їхнього міста, то коло пошуків помітно звужується: залишаються ті місця, де вони могли бути усі разом. Та на жаль, все виявилось безрезультатно, і зараз подруги з відчаю повернулись в гуртожиток, щоб підключити Джулію до пошуків.

- Боже мій! Рита! Ну нарешті! - з полегшенням викрикнула Грейсі, яка перша зайшла у їхню кімнату.

- Рито, ну нащо ж так? Ми ж хвилювались за тебе! - Луіза миттю підскочила до свого ліжка, де безтурботно розпласталась їхня нова подруга.

Рита виглядала збентеженою, наляканою і схвильованою. Побачивши своїх наглядачів, вона миттю підвелася.

- Дівчата, пробачте!.. Я... я просто не знала... куди сховатися...

- Та навіщо ти взагалі тікала? І як ти так швидко вийшла, що ніхто і не помітив? - поспішила поцікавитись Луіза. У неї в думках уже назбирувались фрази, щоб, як завжди в таких випадках, підняти свою моральну лекцію. Майже так, як русалка завжди сварила Джулію.

- А ви що, не володієте даром телепорту? - здивовано і питанням на питання відповіла Рита. - Власне, я ним і скористалась, і швидко перемістилась сюди.

Луіза з Грейсі між собою переглянулись.

- Та ні, в нашій Спільноті навіть і не чули про такі таланти, - пояснила Грейсі. Ні, ну звісно ж, їм було відомо, що таке телепорт, але у школі русалок їх цьому не вчили, та й Луіза була впевнена, що таким талантом можуть володіти лише тритони.

- Оце так! Виходить, що я зараз схожа на ту саму зрадницю, - з сумом промовила Рита.

- Яку зрадницю? Про що це ти? - не зрозуміла Луіза.

- Чекайте! Стоп! Рито, а де Джулія? - раптом поцікавилась Грейсі. Русалка тільки тепер помітила, що їхньої білявки немає в кімнаті. Луіза оглянулась по сторонах, і справді: Рита тут була одна.

- А я звідки знаю? Коли я сюди прийшла, то її уже не було, - відповіла Рита. Їй взагалі-то не дуже хотілось зараз говорити про Джулію і про їхню легку неприязнь, яку помітили усі, хто був тоді в кафе.

- Та-а-к! Це що ж виходить? - Луіза театрально закинула руки в боки. - Щойно одна знаходиться, зникає інша, а потім - по-новому. Слухайте, а вам не набридло?! - уже готова була зірватись любителька науки.

Та Грейсі вчасно поглядом змусила подругу припинити, бо ж перед нею зараз не Джулія, а Рита, яку вони усі ще зовсім не знають. Та й на її думку, усі виховні розмови зараз недоречні.

- Так, а я тут до чого? - раптом перейшла Рита в оборонну позицію. Видно, вона не з тих, хто буде просто так миритись із будь-якими обвинуваченнями. Ну прямо, як і Джулія!

- Ти кажеш так, наче я вкрала вашу білявку і не хочу її повертати! - потроху Рита підвищувала тон, що одразу не сподобалось Грейсі.

- Все, досить! Припиніть! Ми тут, що сваритися зібралися? - миттю осадила їх запал чорнявка. Після цих слів Луіза і зрозуміла, що вже далеко зайшла, і знову ж таки, з добрими намірами.

- Рито, пробач! Я не хотіла! - поспішила вона вибачитись.

- Добре, вибачення прийняті! - уже ласкаво промовила Рита.

Грейсі тим часом присіла на ліжко біля Рити, і дала знак Луізі, щоб вона зробила те саме, але русалка поки що залишилась стояти посеред приміщення.

- А тепер ти можеш нам розповісти, у чому річ? Що тебе так налякало? - попросила Грейсі.

- Ну, це була таємниця, через яку я позбулась рідного дому, - почала свою розповідь Рита. - Просто одного разу я почула те, що мене не стосувалося, і старійшини моєї Спільноти зробили все, аби мене витурити.

- І що це таке? - Луізі уже не терпілось почути правду.

- Це давня історія, яка у всіх зграях є засекретченою, - продовжувала нова русалка. - Річ у тім, що в далекому минулому у південних територіях Тихого океану відбулась велика війна між русалками і тритонами. Якось так вийшло, що у русалок було більше своїх територій у розпорядженні, і вони стали утворювати зграї. У тритонів же, зграй не було, в принципі, так є і донині, і вони сильно нам позаздрили. Вони нібито вважали, що так, як русалки захопили владу, це несправедливо і...

Риті не дала закінчити Джулія, яка у цей момент власною персоною заявилась у їхнє місце проживання. Вона вся була у прекрасному настрої, її очі світились від щастя, що не приховалось від усіх присутніх. А Джулія у свою чергу, абсолютно не уявляла побачити аж три пари здивованих очей, коли поверталась сюди.