Секрет русалок у небезпеці (2)

Розділ П'ятий

Секрет русалок у небезпеці

(частина друга)

Ох, вже ці нові друзі Карла! Їх важко було не помітити. Троє подруг, які нещодавно переїхали сюди, не мають контактів з батьками, з житлом і грошима теж погано...

 Джесіка одразу зрозуміла що тут щось не так. Усі вони, хоч можна було сказати, красиві, милі і харизматичні, були напрочуд дивними. Але Карл з Максом, здається, цього не помічали, або мабуть, уже звикли.

 Але це ж хлопці! У них ніби завжди одне на думці. А ці дівчата... Вони якісь не такі. Можна зрозуміти, їм важко дається переїзд, нові знайомства... Та тут вони ніби з Місяця звалились, і Джесіка підозрювала, що вони лише недавно засвоїли деякі правила громадського життя.

 Щось тут не чисто!.. Нові подруги ніколи не розповідали ні про своє життя в іншій країні (навіть ніхто досі не міг сказати, звідки вони прибули), ні про навчання, ні про колишні відносини, і про батьків теж ні слова... А це такі теми, які хвилюють звичайних підлітків в першу чергу.

 Джулія - ​​така собі горда красуня, яка просто обожнює світське життя, що можна було сказати про її вигляд, а ще вона іноді веселить компанію своїми афоризмами і жартами.

 Луіза, на думку Джесіки, була більш спокійною і розсудливішою, можна сказати, мозок їхньої компашки, а ще вона - дуже приємна співрозмовниця. Але, здавалось, вона тут почувається, наче не в своїй тарілці, і була б рада переїхати.

 Джесіка припустила, що Луіза була не згодна на переїзд, але чомусь все-таки підтримала своїх. Дівчина бачила, що вона почувалась самотньою і прагнула знайти тут рідну душу. І саме через спілкування з нею Джесіка вирішила з'ясувати, що взагалі коїться з тими незнайомками, яких так легко прийняли до їхнього гурту.

 Скажу навіть, що вона почала стежити за ними. Карлу і Максу вона нічого не говорила, бо бачила, що все буде марно. Карл в будь-якому випадку захистить свою дівчину, а Макс підтримає його і їй ніхто не повірить. Та це майже нічого не дало, бо Джесіці не вдавалось зловити дівчат разом утрьох. А про що вони шепочуться за дверима спільної кімнати в гуртожитку, це залишалось загадкою.

 Та й сам факт про це житло та ще й за гроші її друга, обурив дівчину. Все ж таки, вони щось приховують!..

 Ах, точно, ще ж була Грейсі!

 Її Джесіка не полюбила з першого дня. А все тому, що вона занадто часто крутилась біля Макса, в якого Джесіка ще зі старших класів була закохана. Але він так і не дізнався про це, а потім вона поїхала. Повернувшись і побачивши Грейсі, Джесіка подумала, що втратила хлопця. Ревнощі заполонили її душу, але ж з іншого боку, ніколи не пізно йому зізнатись.

А тут ще і трапився випадок, який ще більше підтвердив здогадки Джесіки.

 Це сталося в один сонячний день, коли Макс після першого уроку відпросився додому, щоб забрати деякі свої навчальні матеріали, які він забув. Грейсі погодилась скласти йому компанію, а по дорозі вони зустріли Джулію.

 Макс, увійшовши до хатини, одразу зрозумів, що щось не так. Річ у тім, що його дядько, літній рибалка, щоранку ще до світанку вирушав рибалити, і до години десятої-одинадцятої завжди повертався. А потім  любив сортувати улов, що на продаж, а що - на смачну юшку або інші кулінарні шедеври, які він готував. Адже як ми знаємо, це ремесло залишалось єдиним виходом з неблагополучного становища Макса. 

Хоча батьки Остіна кілька разів пропонували гроші і свою допомогу, але дядечко Роб нічого не прийняв. У чому крилась причина ворожнечі між родинами, Макс достеменно не знав, лише тільки, що все почалося після трагічної загибелі його батьків.

 - Дядечку! Агов, ти вдома? - покликав його Макс.

 Відповіді не було.

 - Та чого ти переживаєш? Може він на вулиці, або ж сьогодні такий хороший улов, що він досі там сидить! - заговорила Джулія.

 - Так, ти не нагнітай. Я просто відчуваю - щось трапилось, - відповів Макс, який вже встиг заглянути усюди в домі, але дядька там справді не було.

 - Може він вийшов в магазин або до своїх друзів? - висловила припущення Грейсі. Вона хотіла поводитись якомога обережно, а слова Джулії тільки підлили масла у вогонь.

 - Я ж його знаю. Він затятий домосід, і ніяких друзів у нього немає.

 Макс перелякався не на жарт, бо справді добре знав свого вихователя, і якби той надумав кудись йти, то спершу він би дочекався його повернення зі школи. А сонце вже піднялось занадто високо...

 Сподіваючись, що Роберт хазяйнує десь в гамаку і просто не чує розмов у домі, Макс з дівчатами вийшли у двір. Усі вже забули, що в школі продовжуються заняття і навіть те, навіщо вони сюди прийшли. Та у дворі дядька теж ніде не було. Зате Макс запримітив одну деталь.

 - Дивіться! Мій човен зник! - він вказав на велике порожнє місце біля однієї із стін будинку.

 - А ти впевнений, що ти його тут залишив? - Грейсі вже почала хвилюватись.

 - Я завжди його тут прив'язую, щоб ніхто не вкрав. І навіщо дядькові здався мій моторний човен? У нього ж є свій! - уже мало не кричав Макс.

 І справді, у Роберта був свій резиновий надувний старий човен, який він іноді брав із собою на риболовлю для страховки. А човен Макса, яким той завжди відпливав з Карлом на заняття дайвінгом, був його приватною власністю. Іншими словами, дядько не мав до нього доступу.

 І тут запищав телефон. SMS-ка від Карла: «Ви де? Викладач дуже сердитий і він хоче вас бачити».

 Макс не звернув на це уваги. Про повернення в школу він вже і не думав.

 Нехай спершу знайдеться дядько. Хлопець віддзвонив Карлу і попросив його терміново прийти на пляж. А сам він з дівчатами вирушив у секретне місце на пляжі, де любив рибалити Роберт. Він прозвав це місце Блакитною Лагуною.

Але і там нікого не було...

 - Слухай, може він просто в іншому місці рибалить, а ти даремно хвилюєшся, - сказала Джулія. Їй вже потроху почала набридати ця ситуація, і дівчина пошкодувала, що не вирушила в кафе - погомоніти з Луізою, як вона планувала.