20

Після тієї ночі Хейзел почала рахувати час.

Кожен дотик. Кожну усмішку. Кожен погляд Кайла. Наче збирала спогади перед довгою зимою.

І чим ближчим ставав момент вибору, тим сильніше їй хотілося втекти від нього. Сховатися. Зникнути раніше, ніж стане надто боляче.

Але вона не могла.

***

Кайл помічав, що щось змінилося. Хейзел все частіше замовкала посеред розмови. Дивилася на нього так, ніби намагалася запам’ятати. Іноді торкалася його руки без причини - просто щоб відчути, що він поруч.

Наче прощалася.
І це лякало.

Одного вечора вони сиділи на даху його будинку. Нічне місто мерехтіло внизу тисячами вогнів.

Кайл лежав спиною на старому пледі, а Хейзел - поруч, поклавши голову йому на груди. Він перебирав пальцями її волосся.
- Ти знову сумна.

Хейзел ледь усміхнулась.
- Я не сумна.

- Ти жахливо брешеш.

Вона тихо видихнула. Кайл дивився в темне небо.

- Знаєш… я думав про майбутнє.

У грудях у неї боляче стиснулося.
- І?

- Я хочу показати тобі море взимку.

Хейзел заплющила очі.
- Кайле…

- І ще хочу поїхати з тобою кудись далеко. - він усміхнувся. - Туди, де нас ніхто не знає.

Кайл нахилив голову, дивлячись на неї.
- А ти чого хочеш?

Вона мовчала так довго, що він уже подумав, ніби вона не відповість. Потім дуже тихо сказала:
- Щоб цей момент не закінчувався.

Кайл усміхнувся й поцілував її у волосся.
- Тоді давай залишимось тут назавжди.

І саме ці слова остаточно зламали її.

Бо вона зрозуміла: якщо не зробить цього скоро, потім просто не зможе.

***

Наступного дня Хейзел попросила Кайла зустрітися на пляжі.

Там, де вони побачили одне одного вперше. Море було спокійним. Майже чорним у вечірньому світлі.

Кайл прийшов із усмішкою. Але коли побачив її обличчя - одразу насторожився.

- Що сталося?

Хейзел дивилась на хвилі. Не на нього.

- Мені треба дещо зробити.

Усередині Кайла все похололо. Вона мовчала.

Він підійшов ближче.
- Хейзел.

Її очі блищали від сліз. І Кайл раптом зрозумів: ось воно. Те, чого він боявся всі ці дні.

- Ні, - тихо сказав він. - Ні. Не кажи що ти йдеш.

Хейзел ледве дихала.
- Я знайшла спосіб тебе врятувати.

Кайл завмер. Кілька секунд він просто дивився на неї. А потім майже пошепки спитав:
- Якою ціною?

Хейзел заплющила очі. Сльоза скотилась по щоці.
- Ти забудеш мене.

Світ навколо ніби стих. Тільки море шуміло десь далеко.

Кайл дивився на неї так, ніби не розумів слів.
- Що?..

- Повністю, - голос Хейзел тремтів. - Усі спогади. Усе, що між нами було.

Кайл відступив на крок.
- Ні.

- Кайле…

- Ні. - у його голосі вже звучала паніка. - Має бути інший спосіб.

- Його немає.

- Тоді я не погоджуюсь.

Хейзел нарешті подивилась на нього. І в її очах було стільки болю, що в нього мало зупинитися серце.
- Ти помреш.

- Тоді нехай.

- Не смій так казати! - вона майже зірвалася на крик.

Кайл завмер.Хейзел тремтіла.Сльози текли по її щоках.
- Не смій обирати смерть так легко… не після того, як я…

Її голос зламався.

Кайл повільно підійшов ближче.
- Після того як ти що?

Хейзел дивилась на нього так, ніби це останній раз у її житті.
- Після того як я покохала тебе.