2

Кайл нервово всміхнувся.
- Гаразд…звучить як початок дешевого фільму жахів.

Дівчина не засміялася.
Вона продовжувала дивитися на нього так, ніби намагалася зрозуміти щось дуже важливе.

Вітер знову шарпнув її волосся.
Кайл раптом помітив, що вона зовсім не тремтить від холоду, хоча сама вода, напевно, була крижаною.
- Слухай, - він опустив камеру на груди, - якщо це якийсь жарт або флешмоб, то я не дуже…

- Як тебе звати?
Її голос був тихий, але дивно серйозний.
- Кайл.

Кілька секунд вона мовчала, ніби запам’ятовувала це ім’я.
- А тебе? - поцікавився хлопець.

Вона завагалася.
- Хейзел.

- Ну от, Хейзел…тепер поясни, чому я не мав тебе бачити.

Її погляд ковзнув убік - до набережної, де повз проходила пара людей. Вони сміялися, сперечалися про щось, і жоден навіть не глянув у їхній бік.

І в її голосі прозвучала розгубленість. Не награна. Справжня.

- Такого не повинно бути.

Кайл хотів відповісти щось саркастичне, але раптом задзвонив телефон. Він здригнувся.
На екрані висвітилось:
«Мама».

- Чорт…

Він підніс телефон до вуха.
- Так?

- Кайле, ти де? - пролунало крізь шум. - Уже майже десята.

- На пляжі.
- Знову фотографуєш свої хвилі?
- Мамо…
- Повертайся додому. І вдягни шапку, там вітер.

Кайл закотив очі.
- Добре.

Він скинув виклик і глянув на Хейзел. Вона дивилася на телефон так, ніби бачила його вперше в житті.

- Ти ніколи не бачила смартфонів? - усміхнувся він.
- Бачила.
- Тоді чого так дивишся?

Вона трохи розгублено опустила очі.
- Просто… дивно чути, як хтось турбується про тебе.

Кайл на секунду замовк.
У її голосі було щось таке самотнє, що йому стало не по собі.

Вітер гнав хвилі все сильніше.
Небо остаточно потемніло.

- Тобі є куди йти? - запитав він.

Хейзел підняла на нього погляд. І знову ця дивна пауза. Наче вона вирішувала, чи можна йому довіряти.

- Є, - тихо сказала вона. - І мені вже час.

Вона зробила крок назад. Кайл насупився.
- Почекай. Я навіть не зрозумів, що це все було.

Ледь помітна усмішка торкнулася її губ. Сумна.
- Я теж.

І перш ніж він устиг щось сказати, Хейзел розвернулася й пішла вздовж берега.
Босими ногами по мокрому піску.
Кайл дивився їй услід, поки силует не розчинився в темряві.
Тільки тоді він видихнув і потер обличчя долонями.

- Що за…

Він машинально глянув на екран камери. Відкрив щойно зроблене фото. І завмер. На знімку був лише порожній берег.
Без Хейзел.