Ми мріяли з дівчати про закінчення навчально року, адже в один із вечорів виникла ідея їхать на море. Як виявилося Олька ніколи раніше не подорожувала і наша з Машкою ціль була показати подрузі Одесу.
І ось після тижневих приготувань ми відправляємося поїздом сполучення Львів - Одеса.
Приїхавши в будиночок, який орендували заздалегідь та розмістившись в кімнатах, ми не помітили як почало вечеротіти.
На годинники була 8.40 і єдином моїм бажанням було спати, але дівчата вирішили, що нам терміново потрібно відвідати місцеві клуби.
-Ну давайте підемо завтра,-просила я помилуватися дівчат, але для двох навіжених, які вже розпакували свої чемодани, я виглядала жалко .
Врешті коли аргументів не залишолося довелося шукати своє чорне плаття із золотими бретельками, та накручувати волосся на новений Дайсон, який подарували батьки, думками про них ранила в саме серце.
Вирішили іти в клуб, який першим попадеться по дорозі, з боку виглядало, як в комедійному кіно, три красивезні блондинки на підборах у пошуку місцевого клубу.
Довго іти не прийшлося і перед нам появилася вивіска « Полуничка - клуб, де можна все». Всі ми рушили на зустріч пригодам.
Вечір приходив весело, ми випили вже декілька коктейлів і були вже злегка в дурмані.
Аж тут різко до нас підсідає хлопець, не чекаючи такого перебігу подій, ми збентежено дивимося одна на одну.
Хлопець вловивши наші переглядки каже :
- Побачив як скучають милі дами і вирішив познайомитися, мене звуть Стас.
Пізніше виявилося , щр Стас відпочиває з друзями і від початку вечора спостерігає за Машкою.
Випиваючи нову порцію алкоголю до нас підходить, ще один хлопеце на вік років 24-25. Чорновий з карими очима, його погляд не доброзичливі, а відлякуючий хоч хлопець симпатичний.
-Стас, скільки можна чекати нас чекають дівчата,-кричить він на весь голос через музику.
Якісь внутрішній голос захотів відповісти цьому нахалу:« Знаєш боюся твій друг занадто зайнятий моєю подругою».
Від підняв очі на мене, оцінив поглядом і пропомовив :
-Боюся мій друг не може бути заінтересований в таких як ви?
-ТакиХ це яких ? - встала щоб зрівятися з ним і дивилася прямо в очі.
-Легкодоступних. Таких що намічаються візьми мене, навіть ти п’ю коктель «Секс на пляжі» намікає візьми мене десь за цим клубом.
Я стояла у ступорі не знаючи, що сказати цьому індуку, а він не розгубившись прошепотів :
-Я не правий, Блондиноска.
Рука замахнулася сама і я вже уявляда як вдарю по змазливому личку кароокого. Але його реакція була швидше і він перехопив мою рууу і тримаючи не зжимав все сильніше.
-Ти не правий, - все що вимовила я, вирвавши руку, втекла з цього місця і мрія більше не повертатися. Дорого додому здавалося була в декілька раз довша, зарухана я впала в ліжко і поринула в світ сну.