Міцний фундамент спілкування.

У цьому розділі, я хочу розглянути те, що наповнює життя кожного - це спілкування. Під час комунікації ми обмінюємось думками, знаннями, емоціями. Як в процесі роботи так і в особистому житті без спілкування не обійтися, практично неможливо провести жодного дня.

Спілкування — це не просто обмін словами. Це справжній міст між нами, що наповнює кожен наш день сенсом, знаннями та емоціями. Зрештою, без нього ми не можемо ані працювати, ані жити, ані просто відчувати себе частиною чогось більшого. Проте, як часто ми залишаємося незадоволеними після розмов? Річ у тім, що якісна комунікація вимагає не лише бажання говорити, але й дотримання кількох нехитрих, але фундаментальних правил.

1. Фундамент: відкритість та увага до іншого.

Головний секрет — це готовність зустрітися з іншим.

Будьте відкритими (і щирими). Ми, звісно, "фільтруємо" розмови залежно від ситуації (з шефом, з другом, у родині), але в основі має бути щирість. Набір шаблонових фраз про погоду ніколи не замінить справжньої готовності прийняти співрозмовника. Це вже половина успіху.

Діалог, а не монолог! Так, усі ми трохи егоїсти, але для розмови потрібні двоє. Довгі, виснажливі розповіді лише про себе — це не комунікація. Навчіться бачити, чи цікаво співрозмовнику, інакше для висловлювання можна обрати дзеркало.

Слухайте по-справжньому. Якщо ми хочемо якості, ми повинні слухати уважно. Кожному було образливо говорити до "стіни". Слухати — це основоположне завдання!

2. Як говорити: чіткість, повага та добрий тон.

Ефективне спілкування — це про форму і зміст.

Повага і ввічливість — це вияв самоповаги. Добрі манери ніхто не скасовував. Якщо хтось не хоче відповідати на запитання чи продовжувати розмову — поважте це. Уникайте образ та приниження, а свою точку зору висловлюйте ввічливо.

Коротко, чітко, по суті. Не затягуйте розмову довгими вступами. Висловлювання має бути конкретним і ясним, без зайвої багатослівності та неоднозначних виразів. Говоріть достатньо голосно і чітко.

Активне слухання. Покажіть, що ви слухаєте! Використовуйте короткі зауваження на кшталт «так, розумію», «цікаво». Час від часу повторюйте ключові висловлювання співрозмовника своїми словами (з питальною інтонацією), щоб переконатися, що все зрозуміло.

Право на помилку і гнучкість. Якщо припустилися помилки, зізнайтеся в цьому, не перекладаючи провину на іншого. Досить просто вибачитися. Завжди будьте гнучкими і готовими піти назустріч співрозмовнику.

3. Складні моменти: критика, відвертість та емоції.

Справжня майстерність виявляється у складних ситуаціях.

Конструктивна критика. Якщо критикуєте, зосереджуйтесь на конкретних діях чи словах, а не на особистості. Важливо: конкретика плюс пропозиції для покращення. Це справді може змінити чиєсь життя на краще, якщо сказано ввічливо.

Будьте відвертими (не нахабними). Уміння назвати біле білим, а чорне чорним — це не вроджена риса, а результат роботи над собою. Не варто "загортати" все у папірці.

Не піддавайтеся емоціям. У розмовах, де підвищується тон, пам'ятайте: той, хто володіє собою, володіє світом. Зберігайте самоконтроль.

Не говоріть "для годиться". Якщо розмова не приносить задоволення, а лише втомлює, не варто її продовжувати, бо спілкування — це вияв внутрішнього бажання, а не обов'язку.

4. Додаткові інструменти.

Психологія спілкування — це не лише слова.

Готуйтеся до розмов (навіть буденних). Справа не в розписаному плані, а в саморозвитку. Читайте, будьте активними, займайтеся улюбленою справою. Чим цікавіші ви самі, тим цікавіше з вами говорити.

 Усмішка.

 Це за замовчуванням. Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.

 Жестикулюйте.

 Постава тіла і жести підсилюють сказане, роблячи розмову жвавішою та живішою. Це мистецтво, до якого варто прагнути.

 Висновок.

Спілкування — це складний процес взаємодії, який складається з обміну інформацією, взаємосприйняття та встановлення взаєморозуміння між людьми. Це усвідомлений процес, зв'язаний як вербальними (словами), так і невербальними (жести, тон, міміка) актами.

Спілкування може бути на різних рівнях: від маніпулятивного чи примітивного (коли один пригнічує іншого) до вищого, соціального рівня, де партнери ставляться один до одного як до рівної особистості.

 Комунікація виникає, коли одна людина впливає на поведінку іншої, і ключовим тут є зворотний зв'язок — здатність одержувача відгукнутися на повідомлення відправника.

Тільки знаючи і застосовуючи ці основні закони комунікації, ми зможемо знайти спільну мову, а не наштовхнутися на конфлікти.Спілкування — це ключ до взаєморозуміння. Воно дозволяє людям, групам і навіть націям знайти спільну мову. З цієї причини, розуміння механізмів спілкування та відточування власних навичок є однією з найголовніших життєвих задач для будь-якої людини.