Суперечність рухає світом.

Суперечність як основа життя.

Суперечність (протиріччя) є фундаментальною властивістю самої реальності, а отже, і людського буття. Навіть більше, суперечність — це природна властивість мислення та свідомості: щодо тих самих питань у нас можуть виникати різні, подеколи протилежні, судження. Саме так влаштована наша свідомість: вона дозволяє нам мати множинність поглядів на одні й ті самі речі.

Це нормально?

Багато хто вважає таку внутрішню мінливість і суперечність ознакою неправильності чи слабкості. Я рішуче не погоджуюся з цим. Навпаки, жива, мисляча і чутлива людина неминуче суперечлива, і це є природним та здоровим явищем.

Оскільки людина постійно розвивається й еволюціонує, то що дивного в тому, що я можу не погоджуватися із «вчорашнім» собою? Те, що я стверджував чи відчував у минулому, може бути неактуальним сьогодні. Обставини, нова інформація, зміна ситуації і, зрештою, мій емоційний стан — все це вимагає інакшого ставлення до явища чи нового погляду на нього. Визнання цієї динаміки — це інтелектуальна чесність.

Протирічити не лише нормально, а це ще й надихає. Це внутрішній конфлікт, який стимулює розвиток і пошук. Я переконаний, що мистецтво, література, наука і філософія були б неможливі без внутрішніх суперечностей і постійного прагнення знайти шляхи їхнього вирішення.

Висновок.

Вважаю нормальним, обирати те, що раніше суперечило моїм цінностям і поглядам.Мені легко визнавати, що "вчорашні" судження та думки були хибними, і я із задоволенням зміню свої погляди. Ця здатність до чесної самокритики та інтелектуальна "пластичність" – ось що я вважаю справжнім секретом безперервного зростання.