Мої роздуми про туристичні подорожі, де я намагатимусь викрити культуру споживання.
Про короткострокові туристичні подорожі:
- Чого скидатися по світу, товктися як Марко в пеклі? Чого безцільно блукати?
- Подорожі, котрі перетворюються на гонки за "галочками" на карті, втрачають свою цінність.
- Чого роз'їжджали туди-сюди? Справжній розвиток передбачає вкорінення.
- Всюди бути - ніде не бути! Вийти із зони комфорту, зруйнувати шаблони та стереотипи можна по-іншому.
- Для чого пробігати все похапцем?
На все потрібен час.Швидкий туризм нічого не дає.
- Не зміцнюється дерево, яке щоразу пересаджують.
- Різні та несумісні наїдки псують шлунок.
Свідомість не може засвоїти безліч швидкоплинних вражень, від різних країн. Так людина не збагачується.Замість того щоб бігати за враженнями, усвідомлюйте життя тут і зараз і т.і., адже найважливіші відкриття відбуваються не на карті, а у свідомості. Зверніть увагу те, що культуру споживання підсилюють соціальні мережі, кількістю фото та лайків, а не внутрішнім збагаченням.
Для саморозвитку існують різні інструменти.Цінність життя визначається усвідомленістю, а не зовнішніми переміщеннями. Для розширення світогляду потрібно книги читати, розмірковувати. Наприклад, дізнатись про геополітичні та інші події, можна з новин.Я не заперечую цінність подорожей, взагалі, бувають і осмислені мандри, я заперечую культуру споживання. Я вважаю ці аргументи основними у критиці споживацької культури. Людоньки, закликаю вас:
- Не йдіть за сучасними трендами, не підтримуйте культ подорожей!