Засуджувати - це нормально?

Есе на тему: Що означає для мене засуджувати?

Справжня чеснота – це розважливість.

Для мене поняття «засуджувати» має два чіткі виміри, і критично важливо їх розрізняти.

1. Критичне оцінювання: необхідність виживання.

 Я розглядаю судження як критичне оцінювання (міркування), яке є життєво необхідним. Ця якість закладена в нас природою і має еволюційне коріння, оскільки була важливою умовою виживання. Щоб жити, діяти й орієнтуватися у світі, людина міркує та оцінює. Якщо людина цього не робитиме, вона не зрозуміє різниці між поганим і хорошим, безпечним і небезпечним.

Таким чином, критичне оцінювання інформації та чужих вчинків дає необхідне керівництво, навчає критично сприймати дійсність і, в деяких випадках,захищає мене та мою сім’ю. Ці дії не є спробою підвищити власну самооцінку чи підживити его. Моя позиція ґрунтується не на прагненні самоствердитись, а на об’єктивній потребі розуміти світ.

2. Деструктивне засудження.

Натомість, деструктивне засудження я визначаю як висловлення негативних, різких та беззастережних оціночних суджень про будь-кого, виходячи з моральних чи духовних підстав. Засудження – це часто реакція на почуття, а не саме почуття.

Тут ми повинні аналізувати його причини: чи не ховається за різким вироком марнославство або спроба самоствердження? Хоча оціночні судження не завжди є деструктивними (критичний погляд може допомогти прийняти правильне рішення), примінюючи тверезий аналіз. Зрештою, будь-яка думка є формою суду, але людина не існує без думок.

Висновок.

 Для мене «засуджувати» означає: використовувати розум для критичного оцінювання, уникаючи деструктивного засудження.

Я пропоную зосереджуватись на собі, аналізувати власне життя та стежити за власними помилками. Я не прагну нав’язувати свою думку чи своє світовідчуття. Навпаки, я завжди готовий обговорювати будь-які питання і змінювати свою думку залежно від представлених мені аргументів. Це і є прояв справжньої інтелектуальної розважливості.