2

*
- Шановна редакція, посилаю вам свій роман "Любов на сіні". Може в ньому не всьо так гладко як в знаменітих письменників і з помилками, зате жізнєнно. 
Маша.

- Дорога Машо, а що Ви від нас хочете? 
Редакція.

- Ой, не така вже я й дорога, але дякую за комплімент. Приятно. А роман можете смєло друкувати. Всі імена я змінила, крім свого. Так шо в случає чого мене можна знайти.

*
Що сталось з його пам'яттю? Ні, він нічого не забув, але й щось згадати ставало все важче і важче. 
Те, на що раніше він витрачав секунди, зараз приходилось тратити хвилини. І з кожним днем ситуація погіршувалась.
Треба почистити вінчестер.

*
- Шановна редакціє, якщо ще й ви відмовитесь друкувати мій роман "Вісім кохань восьмикласниці" то я й не знаю, що мені робити після закінчення восьмирічної школи.
Бо я так надіялась заробляти як письменниця, так готувалась до цього, вивчала предмет, набиралась життєвого досвіду... 
Даша.

*
Ніхто мене не любить. Всі мене бояться. А чому? В мене навіть рук і ніг нема.
А ще кажуть, ніби я небезпечна.
Діти зі мною не граються. З усякими котиками, собачками, навіть пацюками граються, а зі мною - ні.
А я так хочу, щоб зі мною гралися.
Я ж все-таки лялька. Хоч і Вуду.

*
- Привіт, колеги, работніки пера і топора. Жартую, жартую. 
Є для для вас радісна звістка. Маєте шанс стати багатими і знаменитими.
Я обрав саме ваше видавництво для видання мого першого шедевру "Творець світів". 
Тут є все, що вам треба. Кохання, секс, війни космічних імперій, академія магії, принц, попелюшка, принцеса-завойовниця, дракони, вампіри, вовкулаки, подорожі в часі, втрата пам'яті..
А то я  цього року закінчую школу і мені потрібні гроші. Багато грошей. Ну і слави кусочок, ясне діло.  
P. S. Своїх продюсерів, адвокатів, секретарів в мене поки-що нема, тож пишіть прямо мені.
Творець світів (це моє псевдо).

*
Він йшов з останніх сил. Розумів марність і безцільність своїх старань. Знав, що недовго йому залишилось. Тут, в цій безкраїй тайзі буде його останнє пристанище.
Ніхто його тут вже не знайде, та й навряд чи шукатимуть.
Йому хотілось зупинитись, перепочити. Та він знав, що коли зупиниться, вже не буде сил знов зрушити з місця.
А тому йшов і йшов, намагаючись не збитись з темпу, економлячи сили.
Інші на його місці вже, напевне, давно б зупинились, бо не було для кого старатись, не було вже ні сенсу, ні обов'язку.
Але він продовжував йти до останньої секунди. Просто щоб доказати щось собі.
І він міг гордитись собою. Йому вдалось пройти на 23 хвилини довше, ніж була розрахована пружина. Все-таки швейцарська якість.

*
- Та-ак-с, що там унас? Музична школа, гімнастика, конкурс краси, економіст, психолог, юрист, комп'ютер, іноземні... ну, нічого особливого.
Директор підняв очі від резюме і подивився на претендентку.
- А скажи-но мені, дорогенька, яка найважливіша якість має бути в секретарки?
- Вміння зберігати секрети.
- Від кого?
- Від Вашої дружини.
- Бачу ти розумна дівчина. Беру. Коли зможеш приступити до роботи?
- Та хоч зараз.
- Ало, Ніно Петрівно, відпустіть решту претенденток.

*
- Гм. Бокс, рекет, відсидка... Ну й ну... І Ви хочете  фінінспектором працювати?
- Угу.
- Арифметику хоч знаєте?
- Ну-у, там... віднімати, ділити...
- Цього досить. Беремо.

*
- Значить хочете на роботу в наш інститут? А Ви хоч знаєте, що в  нас практично ні фінансування нема, ні зарплат?
- Знаю.
- А ким Ви хочете працювати?
- Зам директора.
- А є у Вас для цього відповідна освіта, звання, досвід?
- Освіти і звань нема,  досвід є.
- А Ви зараз десь працюєте?
- Помічником народного депутата.
- Що ж Вас спонукає кидати таку роботу і йти в наш ніщий інститут?
- Не прибідняйтесь. Он у вас скільки приміщень, території. Є що приватизовувати...

*
- Ну, Петренко, розкажіть як працює трансформатор?
- У-у-у-у-у-у-у-у-у...
- Це низькочастотний. А високочастоний?
- І-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і--...
- Добре, чотири.
- А чому не 5?
- Ви здали тільки на 4. - (заглядаючи в конверт).

*
- Ой-йой-йой...Ой-йой-йой... - хитає головою.
- Докторе, що там в мене?! - злякано.
- Це залежить від того на яку суму Ви маєте можливість лікуватись.

*
- Ну як там, Оленко, перший день в школі? Що вам розказували вчителі?
- Нічого не розказували. Тільки питали.
- А що питали?
- Хто батьки, де працюють, скільки заробляють...