Двадцять п'ята глава

Зранку, на площі зібрався весь народ. Гетьман встав на бричку, привітався і почав розказувати: «Козацька Рада ретельно вислухала закордонного, поважного вченого. На вус всі собі, світову науку намотали, потім обмислили і до себе, по науковому по прикладали».

Народ, з інтересом підтягнувся до брички з Гетьманом. Той своєю чергою, кашлянув в кулак і продовжив: «Рада вирішила написати Конститутіо. Конститутіо, це головний закон в країні, до написання якого долучаються усі жителі цієї країни. В цьому законі повинно бути написано, що ні хто ні кого не може обдурювати, ображати, красти, забирати щось не чесно. Також, написане: хто Гетьман; яка в нас країна; як її захищати; як платити податки; як їх тринькати і таке інше. Козацька Рада написала проект Конститутіо. Він буде усім розданий. За це, особлива подяка «Літописному тижневику». Всі уважно читаємо до п’ятниці. Як хто помилку знайде, той одразу, до судді нехай біжить. Там цілий день Козацька Рада буде засідати і як що помилки знайдуть, то будуть виправляти. У неділю, кожен повинен принести на ярмарок по два, зварених у круту, яєчка. Яйця, по дорозі не їсти. На базарі біля каруселі, буде стояти два великих кошики. Біля них глечики з сажею. Спершу, кожен повинен підійти та вимазати сажею одну долоню. Потім тією вимазаною долонею, треба узяти одне яєчко так, щоб великий палець показував вгору. Коли на яєчку зостанеться слід від руки, з піднятим вгору пальцем, то це яєчко перетворюється в офіційну вподобаньку. Як що ви за конститутіо, то кладіть офіційну вподобаньку у кошик з написом «За Конститутіо», а як що ні, то в кошик з написом «Проти Конститутіо».

Як що, більше вподобаньок буде у кошику «Проти Конститутіо» то далі й будемо жити як жили. А як що більше буде у кошику «За Конститутіо» то починаємо жити як в тій Конститутії написано та й одразу, починаємо вибори Гетьмана, на чотири роки. Для цього, кожен хто хоче стати Гетьманом, повинен прийти з кошиком, теж у неділю, на ярмарок до каруселі. Стати біля неї і розказувати, який він мудрий та що гарного він зробить для Козацької Країни. Усі хто забажає, роблять з другого вареного яєчка, другу офіційну вподобаньку і як що їм подобається майбутній правитель, то й кладуть її йому в кошик. У кого, до закриття ярмарку, буде більше вподобаньок, той і Гетьман».

У неділю вранці, жінка Гетьмана зайшла в кімнату, де сидів її чоловік. Він сидів за столом та записував думки, які він надумав, думаючи про воєнну рехформу.

— Слухай, одягайся швидше. На ярмарку, мабуть, усі зібралися і вподобаньки роздають.

— Нікуди я сьогодні не поїду, — сказав Гетьман.

— Як це, а корчмар? – сплеснула долонями жінка.

— Та хоч корчмар, хоч хто хоче, — спокійно відповів Гетьман, — я з рехформами ганьби наївся та і з булавою якось незручно вийшло. Не піду сьогодні у Гетьмани.

— Ну як знаєш, а мені все одно, у справах, на базар треба. Я твою бричку візьму?

— Бери, звичайно.

Кіт і Горошок, ще з вечора наготовили варені яєчка і тепер ходили по ярмарку. Вони вже поклали вподобаньки у кошик «За Конститутіо». Треба сказати, що у кошик «Проти…» ні хто, не поклав ні одного яєчка, бо всім було дуже інтересне, як воно вийде по новому.

Біля каруселі, вже стояли кандидати у гетьмани, з кошиками. Вірніше всі стояли, а один, сидів у кріслі. Поруч з здоровенним кошиком, стояв столик з пляшками. Корчмар, у гарному настрої, сидів в цьому кріслі та пригощав усіх охочих віскаріком. Вподобаньок, в його кошику, було не дуже багато та в конкурентів, їх майже не було. «Нічого, ще не вечір. До вечора нанесуть яєць, куди дінуться, — думав, про себе, корчмар, — Гетьман з кошиком, не з’явився. Кажуть, один дуже розумний Орест збирався прийти, та сьогодні він вихідний і тому не зміг. А цих двох лопухів, я точно обскачу».

Конкуренцію корчмарю складали двоє кумів. Колись по ночах, вони водили відчайдушні ватаги на монстрів. Від того, відчували в собі, розвинені лідерські якості. Корчмар пригостив віскаріком і їх. Тепер. в гарному настрої, куми стояли біля своїх кошиків та розказували, один одному, які вони мудрі і як вони покращать життя в Козацькій Країні.

Хлопець з котом-професором постояли перед кандидатами і тоді Горошок запропонував сходити, в ті ряди на ярмарку, де чоботи продають. Кіт погодився, сказавши, що в деяких країнах коти в чоботях ходять, то може й він собі щось підбере.

Темна зірка притягла до дзеркала усі свої найкращі наряди, найкоштовніші коштовності, найяскравіші намиста. Все їй лічило, усе підходило. Стала по черзі приміряти, потім, все разом, на себе навішувати. Аж раптом побачила, що трохи схудла. Нервово, дивлячись на себе у дзеркало, надкусила пиріг з потрібкою, салом, вареним яйцем і картоплею, та знову схудла.

«А парадоксальне мислення, виходить не така вже й проста штука. Все складно та ще й не так, як мені подобається, — подумала вона, на нервах доїдаючи здоровенний пиріг, — краще, треба буде з тим садівником познайомитись. Хай, він мені, розкаже, як ту безкінечність робити. Заодно буде з ким і чарочку хильнути».

Жінка Гетьмана забігла з двору в хату, у схвильованих почуттях. Її чоловік, одразу зрозумів що щось трапилося.

— Тільки обіцяй мені, що ти не будеш сердитися й сваритись. Я тоді тобі все розкажу, — з порога крикнула вона.