П'ятнадцята глава

Пізно вночі, радість від вдало проведеного першого етапу завдання, затьмарилася хмаринкою нерозуміння. Співень і Вахлаков вкотре перечитували депешу від генерала. Зайцев писав про таке:

«Юстасу і Алексу.

Негайно, пришліть доповідь про проведення першого етапу диверсійно-розвідувального завдання. Негайно повідомте, яку яєчню ви там замислили? С завтрашнього дня, ходити по вулицях, обов’язково, тільки з підплигом.

Генерал Зайцев.»

Юстас і Алекс, такі були їхні шпигунські псевдо, сиділи, обхопивши голови руками.

— Мало того, що нам закидають якусь яєчню, — засмучено промовив Співень, — так з завтрашнього дня, треба буде ще й підплигувати.

— Ти знаєш, я здається пригадую, — задумливо сказав Вахлаков, — я в нашій пресі читав, що в Козацькій Країні, коли хочуть висловити свою поважність, то скачуть.

— Точно, я теж щось таке читав, — радісно згадав Співень, — Ти бачиш, яке в нас обізнане керівництво!

Поштовий кажан, зазвичай, вдень спав на жердині, а вночі літав з депешами. Та тільки не сьогодні. Спершу, серед ночі, він ліниво поліз на жердину. Потім, впав з неї на диван і залишився на ньому спати, муркочучи по котячому, щось уві сні.

Шпигуни посиділи, подумали, потім написали листа. Розштовхали Пухнастика, поклали депешу в торбинку і випхнули у вікно.

Наступного ранку, особистий ад'ютант Мишесонько, приніс генералу Зайцеву секретну депешу від шпигунів. В ній значилося про таке:

«Генералу Зайцеву. Перший етап диверсійно-розвідувального завдання, пройшов успішно. В Козацькій Країні з’явився другий гетьман, підтриманий частиною народу. Багато чоловіків та жінок, почали сваритися між собою. Про яєчню, нічого доповісти, поки не можемо. З завтрашнього дня, починаємо робити лавочки й ходити з підплигом.

Алекс і Юстас»

Коли генерал дочитав до лавочок і ходіння з підплигом, то від нерозуміння прочитаного, в нього заболіла голова. Він випив пігулку і йому дуже захотілося вернутися в старенький кабінет страшного інспектора відділку внутрішньої дементії десятого округу. В цьому кабінеті він колись майже нічого не робив і майже ні за що не відповідав. Нова генеральська посада, почала ставати йому, тяжким тягарем.

Як написати бункерному діду, про лавочки з підскоком, мабуть, ні хто б не підказав, та генерал викрутився. В його депеші було написано так: «Вельмиповажний Повелителю, агенти Алекс і Юстас доповіли, що перший етап операції пройшов успішно. У Козацькій Країні, з’явився другий гетьман, підтриманий частиною народу. Багато чоловіків та жінок почали сваритися між собою. Скоро всі жителі Козацької Країни будуть смирно сидіти на лавочках і не рипатися, хоч для цього й прийдеться підскакувати майже вище голови, та диверсанти наші грамотні, справляться.

Генерал Зайцев»

Бункерний дід, прочитавши депешу, знову відзначив державною нагородою генерала.