Тринадцята глава

Вже давно стемніло. Голова, від філософських книжок, гуділа як діжка Діогена. Горошок відклав підручник і сьорбнув молока з глечика. В номер зайшов Кіт. Всівся мовчки на диван та теж сьорбнув молочка.

Раптом, щось заскреблось з вулиці. Горошок підскочив і відкрив вікно. В кімнату влетів Пухнастик. Тепер друзі так його називали. Кіт підійшов до нього, ласкаво погладив.

Треба сказати, що коти, краще за всіх вміють гладити мишей. Горошок налив Пухнастику молочка. А коли той став ласувати, витягли з торбинки на лапці звернутий аркуш. В аркуші було:

«Генералу Зайцеву.

Згідно з бойовим планом, завтра приступаємо до першого етапу диверсійно-розвідувального завдання.

Юстас з Алексом.»

Кіт швидко дописав в лист і вийшло:

«Генералу Зайцеву.

Згідно з бойовим планом, завтра приступаємо до першого етапу диверсійно-розвідувального завдання. Готуйтеся до яєчні.

Юстас з Алексом.»

З залу в корчмі, почувся якийсь гомін.

— Піди глянь, будь ласка, — сказав кіт.

Горошок вискочив і через пару хвилин вернувся.

— Північ вже скоро, там народ йде шапку кидати, — сказав хлопець.

— От невгомонні. Притримаймо Пухнастика, бо він від тих шапок і так весь подряпаний, — потім ще пояснив, — від тих шапок він втрачає орієнтацію і врізається в дуба.

Друзі утрьох, сиділи та сьорбали молочко.

Невдовзі, юрба розчаровано вернулася в заклад. Горошок відкрив вікно і Пухнастик полетів по своїм справам.

Через деякий час, генерал Зайцев, вкотре перечитував секретне повідомлення від агентів. Він ніяк не міг втямити, при чому тут, ще якась яєчня. Треба було терміново докладати Бункерному. Добре, що він був спритним бюрократом і тому написав:

«Вельмиповажний Повелителю, агенти Алекс і Юстас, доповіли про початок операції. Обіцяють, зробити з мізків жителів Козацької Країни яєчню.

Генерал Зайцев.»

Бункерному діду дуже сподобалося повідомлення і він наказав нагородити Зайцева медаллю.