Третя глава

Пліткування перших ледій, це тонка і дуже важлива дипломатична робота. Тому Голова Головного офісу при Гетьманській хаті, жінка Гетьмана, постійно переписувалася гусячою поштою зі своїми подругами — дружинами державних лідерів інших країн. Гусяча пошта зручніша за голубину. З нею можна було, окрім листа, ще й посилочку передати.

Два дні тому, жінки двох правителів однієї країни, написали їй листа про те що дуже за нею скучили. І що, Галя, їхня сусідка, як вийшла заміж, так її чоловік всю країну, на честь неї, перейменував на Галлію. От така романтика. А Галя та, хоч і вродлива, та нічого готовити не вміє.

Що, вони б їй допомогли, та самі, крім сердземнокурятникової дієти нічого не знають. Чи не могла б вона, їм, нових смачних рецептів прислати?

Також написали, що вмовляють своїх чоловіків Рема і Ромула, перейменувати і їхню країну. Що мов, Латинська Країна, від слова «лати», а це вже застаріло й треба щось новеньке. Тому вони пропонують чоловікам, перейменувати в Ластинську Країну. Бо в них, один розумник, винайшов ласти. А в тих ластах, з підводними окулярами й довгою соломинкою, можна під водою плавати та карасиків роздивлятися. Це тепер, дуже модно.

Ще вони написали, що в них, вже на каблуках, під якими варене яйце можна прокотити, ні хто не ходить. То вже, минулі віки. Тепер дівчата і жіночки ходять в чоботях вище колін. І каблук в них такий, що не тільки яйце, а ціла курка пролізе. Дві пари таких чобіт, висилають їй, в подяку за рецепт який вона їм пришле. Бо вони знають, що вона хазяйка вправна і їм допоможе.

Жінка Гетьмана запишалася собою і хоч сильно хотіла ті чоботи приміряти, та була дуже відповідальною, бо вона вправна хазяйка. Тому вирішила, спершу відписатися, потім приготовити сніданок, а потім вже міряти подарунки.

Написала, що теж за ними скучила. Що, вони з чоловіком, поздоровляють Галю та її чоловіка, – правителя Галлії. І що, ще треба, чоловіків на якийсь саміт умовити та нормально там хоч побалакати й новими нарядами покрасуватися. А ще, якщо робити дипломатичний прийом та гарний стіл накрити, та багато смачних страв виставити. Гості ж, хліба мало їдять. Так вона взяла тісто, розкотила скалкою тоненько, завернула в рулетик, потім, як ковбаску, його тоненько порізала. Розгорнула його і вийшли тоненькі соломини з тіста. Потім відварила з олійкою, поклала в тарілку, зверху тертим сиром, трохи вершкового масла, ковбаску дрібно порізати, не круте варене яєчко, посолити, поперчити й можна соусу додати. Воно ніби як хліб, так його ще й з хлібом їдять.

А ще, після дипломатичних вечерь, багато чого остається, а на ранок це їсти не хочуть, нове все виготовлюй. Так треба тісто скалкою розкотити, щоб таке коло вийшло як на перепічку. Потім ту перепічку олійкою змазати, а зверху покласти, все те що з вечора осталося. Можна і ковбаску, і помідорчики, і сира, навіть з ананасами можна. Така смакота виходить і ті дипломати їдять її так, що аж за вухами лящить.

А Галі вона порадила чоловіка м’яском почастувати. І що треба нарізати гарного м’яса шматками, завбільшки з долоню та товщиною з палець. Потім відбити їх на колодці. Відбивати обов’язково треба чимось з шипами, щоб м’ясо проколювалося. Далі, підсмажити з олійкою. Можна наколошматити яйця і під кінець ними полити замість паніровки, посолити, поперчити, полити м’ясним соком та покласти на гріночку ще й зеленню притрусити.

А ще вона б радила, якщо перейменовувати країну, то тоді назвати її «Ластинська Країна і талія», щоб коли чоловіки про державні справи почнуть розмовляти, так жінки про свої талії згадували. Бо як почнуть ті державні теревені розводити, так від нудьги, рука сама тягнеться до смачненького.

Потім згадала, що не дала назву рецепту. Хотілось вигадати щось міжнародне. Вона знала, що в далеких країнах перед словами ставлять «е», потім подивилась на скалку, потім на лопату в сінях, і назвала своє блюдо «ескалоп». Подякувала за чоботи. Запечатала лист в конверт, щоб завтра відправити його поштовим гусаком та пішла робити вечерю.

Самій теж захотілося ескалопа. Порізала м’ясо на шматочки. Пішла за диваном взяла гетьманську булаву, відбила м’ясо у дворі на колоді. Потім не вдержалася і побігла міряти чоботи.

Коли вона вийшла на двір, на довжелезних каблуках, то побачила, що ні ескалопів, ні булави не було.

Це був перший раз, коли вона впала. в тих чоботях.