Знайомство

Що потрібно для ідеального ранку? Чашка кави? Чи друг під столом? Кожному потрібне різне, бо ми всі різні. Але чи нормально, що я знову хочу побачити його? Того, хто колись вбив кожного у цьому місця, хто любить запах крові і смак плоті, створіння, що готове мене з'їсти заживо. Мені достатньо лише його присутності — тоді мій ранок буде спокійний. Ніхто більше не зайде в мій дім, бо страх водиться там, де він. Без нього тут буде кожен, всі сховаються в моєму домі. Всі люди будуть благословляти мене. Це своєрідне прохання: впусти мене знову, врятуй моє життя. Але я б хотіла, щоб вони знали, що від смерті вороття немає; хто її не любить — той страждає. Їх словатакі брехливі, що вони ріжуть вуха. Якщо я почую їх знову, я буду кричати. Брехня приносить біль мені, коли для інших це лиш буденність. Вона засліплює нас, створює ідеальну картинку. Але ми не розуміємо суті брехні. Колись це був захист, зараз — прикраса. Люди брешуть просто так, щоб здатися ідеальними. Іноді ця ідеальна картинка стає важливішою за все. Певною мірою це прагнення до ідеалу. Але це не одне і те саме. Коли людина прагне ідеалу, то вона хоче бути хорошою у всьому і робить щось для цього, іде до мети. Але часто вигорає, бо у всьому ідеалу досягнути неможливо. Щось не буде вдаватися, із цим варто змиритися. У світі так багато всього, чого можна досягнути, що за все життя не досягнеш і половини. А ідеальна картинка — це лише брехня. Це страх суспільства. Вони хочуть побачити, що інші їх люблять. Такі люди бояться засудження, що будуть говорити про них щось погане. Тому вони і створюють ідеальну картинку. Вони хочуть щоб не було до чого причепитися, щоб були лиш оплески.

  Кожен, хто зайшов в мій дім, мав велику кількість тарганів в голові. Іноді я чула, як вони бігали. Вони їли їхній мозок. Тверезі думки зникали щодня з їхньої голови. І він це бачив, він бачив їхнє безумство. Але створіння бачило не лиш картинку, а і її суть. Це вже дуже сильно, тому він інакший, він не бреше, він показує справжнього себе. Іще розумний, жодна людина не переплюне його. Як би люди не старалися, ніхто не стане кращим за нього. Але всі називають його монстром, хоч монстр не він, а вони. Невже він вбиває лиш тому, що це розвага? Чи тому, що хоче помсти? Ні, він це робить, бо не може інакше. Якщо він не зробить цього, то смерть наздожене його. А люди так мстяться або розважаються. Є й інші причини, але всі не життєво важливі. Вони б не померли, якби не вбили людей. То чому монстр він? Він людяніший за нас. Тому я і чекаю його знову. До того як він прийшов, тут було так багато людей. Тепер нікого, всі бояться прийти знову і я рада цьому.