Елоді

Вітаю всіх, хто відкрив цю книгу.

Мене звати Елоді, і я ельф-довгожитель.

Не певна, чи ви знали про це, але ельфи мають одну цікаву рису: ми помішані на порядку. У наших королівствах кожен сувій, кожна книга, кожен клаптик пергаменту має своє місце. Бібліотеки сягають висоти дерев, а архіви тягнуться глибше, ніж коріння стародавніх дубів.

На систематизацію цих скарбів пішла вічність, але ми, ельфи, нікуди не поспішаємо час для нас тече інакше, м’якше, повільніше. Саме тому наші зали знань сяють ідеальною гармонією.

Але є одна річ, яку більшість ельфів не знає: світ за межами куполу. Наші міста приховані під магічним куполом, що ховає нас від цікавих очей, і покоління ельфів жили, не виходячи за його межі.

Так було завжди. Так мало бути й надалі.

Але я… я стала винятком. Мене надто цікавив зовнішній світ - його легенди, небезпеки, істоти, про які ми знали лише з уривків старих переказів.

І от одного дня я наважилася. Я втекла.

Те, що я побачила за куполом, змінило мене назавжди. Істоти, про яких у наших архівах не було жодного слова. Саме вони стали моєю пристрастю. Я почала записувати все, що бачила, все, що вивчала, все, що мене так захоплювало.

Так і народилася ця енциклопедія.

Ви навіть не уявляєте, яке це щастя тримати в руках шкіряну книгу, відчувати її вагу, знати, що всередині плоди моєї праці, моїх мандрів, моєї сміливості. Але жодна книга не має сенсу, якщо її ніхто не прочитає.

Тож тепер вона - у ваших руках.

Читайте!