Монстр під ліжком

Епілог

Минув час.
Данко підріс. Його ліжко стало замалим, а старі іграшки переїхали до коробки на шафі. У кімнаті з’явилися нові книжки, нові справи і нові мрії.
Але інколи вночі він усе ще прокидався від знайомого тихого шурхоту.
— Муркоте? — усміхався він у темряві.
І з-під ліжка чулося лагідне муркотіння.
Тепер Данко знав: монстри під ліжком не приходять лякати. Вони приходять нагадати, що світ більший, ніж здається вдень. Що у кожної людини є сон, який чекає, поки його згадають. Що навіть дорослі можуть знайти двері у казку — якщо не забудуть, як їх відчиняти.
І коли Данко сам виріс настільки, що його ліжко більше не стояло біля стіни, він одного разу нахилився і тихо прошепотів:
— Якщо комусь ще потрібен охоронець снів я поруч.
У відповідь ніч лагідно засяяла зорями.
А десь у світі інша дитина перестала боятися темряви, бо під її ліжком тихо вмостився новий пухнастий охоронець мрій.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше