Монстр мого серця

Розділ 1

– Ммм...чорт...

Голова боліла так,що ніби зараз вибухне, а картинка пливла в очах лише було видно силует, якоїсь людини але було видно, що це чоловік. На зап'ястя рук, щось давило то була мотузка, отже руки були зв'язані ззаду, а спина спиралась на спинку стільця. Єдине, що було зрозуміло це те, що мене викрали, але для чого комусь 16-річна дівчина? Нарешті картинка в очах стала нормальною. Я побачила перед собою декількох людей, хлопця з трохи кучерявим каштановим волоссям і темно коричневими очима, які виражали холодність, безжалість, і хитра посмішка. А коло нього стояла неподалік охорона. Єдине, що освітлювало кімнату, це маленька тьмяна лампочка, які інколи переставали світити. В повітрі було чутно запах плісняви та присмак напруги, кімната була без вікон стіни сірого кольору з чорними відтінками.

– Прокинулась нарешті. Драко буде радий, а поки що ти будеш тут. – голос звучав грубо, хрипло та з невеликою насмішкою. Від цього по шкірі пройшлись мурахи, як би не хотілося сховатистрах, але він всеодно, відчувався би, за кілометр. Подивившись на мене в останній раз, він вийшов з кімнати, залишивши мене, під охороною. Нерозуміння ситуації так і літало в кімнаті, а повітря було важким, воно ледь проходило в легені. Від страху серце швидко билось, як ув'язнена пташка в клітці. В голову лізло багато питань...багато без єдиної відповіді.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше