Розділ 2

 Проїхавши два квартали Моніка зупинилася навпроти семиповерхового офісу. Звичайні офісні працівники були зайняті своїми справами. 

 Пройшовши в ліфт, двері зачинилися, дівчина натиснула комбінацію кнопок 5-3-8-1. Ліфт поїхав, через 2 хвилини зупинився і задня стіна відчинилася.

 За стіною відкрився вид на невеликий коридор з 5 кімнатами і ресепшеном. 

 Моніка не вагаючись переступила поріг і попрямувала до ресепшн. Звичайний офіс, але вдвічі менше працівників.

- Ооо. Моніка Гіббз, давно до нас не заходила.- промовив високий хлопець з русявим волоссям, який стояв за ресепшеном. - Кого, куди і коли?

- Я не для цього прийшла,- відрізала дівчина.

- Ви що хочете себе, того?- здивувався хлопець.

- Та ні. Відведи мене до Карла. 

 Обличчя хлопця змінилося, він уважно подивився на неї та не перемов ще більше ні слова, провів Моніка до кабінету начальника, який знаходився у самому кінці коридору. 

 Кабінет невеликий, але дуже розкішний. Шкіряне крісло, дубовий стіл, високі вікна, все у стилі лофт.

- Моніко, радий тебе бачити,- привітався чоловік похилого віку з сивою густою бородою і таким самим волоссям на чолі.

 На ньому була звичайна біла сорочка, чорні брюки і шкіряне взуття.

- Навзаємне.

- Що тебе привело до мене?- зацікавлено запитав чоловік.

- Стів Оґест, -прямо сказала Моніка, сідаючи в крісло навпроти нього.

 Карл замислився та з посмішкою промовив:

- Заходив такий.

- Куди він збирається?

 Карла здивувала прямолінійність Моніки.

- Це конфіденційна інформація, я не можу тобі сказати.- чоловік закурив сигару. 

- А якщо я тобі скажу, що від цього залежить його життя. Мені треба з ним тільки поговорити.

 В кабінеті повисла тиша. Чоловік випустив струм диму та першим порушив мовчання. 

- Знаєш що мені в тобі подобається більш за все? 

 Моніка спрямувала свій холодний погляд прямо на нього.

- Я все таки скажу. Твоя впертість.

- Не змінюй тему, Карл!- не витримала Моніка.

- Аеропорт Вашингтона, нічний рейс в Коста-Ріка, опівночі.

- Мене тут не було,- сказала вона і вийшла з кабінету.

 Зовні на неї вже чекав хлопець з ресепшену, Шон.Він провів її до ліфту.

- Не хочеш сьогодні сходити в ресторан?- грайливо запитав парубок.

- Залиш це для своїх ципочок,- посміхнулася дівчина. 

 Вона повернулася до своєї команди і дала розпорядження перевірити хто купив білети на нічний рейс. Як виявилося тільки одна людина купила білет, тоді Моніка викупила всі останні.