3. Підслухана розмова.

-встаєм, соня.

-і чому так рано, Ліді?

-якщо хочеш встигнути перша сходити в душ то вставай зараз. Потім сніданок, а після сніданку наше перше заняття. Ти повинна обрати собі зброю, хоча в тебе і немає вибору.

-добре, добре.

Я швидко зібралася та попленталася в душ. Там я швидко прикинула, що може бути сьогодні та почала думати про палац. Цікаво, які там справи, можливо, щось змінилося. Ні, мені не потрібно думати про палац. Тепер палац не мій дім. Там я непрохана гостя. Після цих думок я одразу відправилася на сніданок, а після ми разом з Ліді пішли якимось коридором та дібралися до кімнати, де було багато зброї. Ножі, кинджали, декілька пістолетів, одна рушниця на столі. Вона була розібрана, схоже власник кімнати любить возитися з розбиранням зброї.

-нічого собі.

-вражаюче, чи не так? Вітаю в моєму царстві, це мій кабінет, так би мовити. Тут ти знайдеш мене частіше за все, тут або на стрільбищі.

-не те слово. Ти казала, що у вас мало зброї.

-це так, але розумієш, це все ніщо. Найпотрібніше це пістолети, а їх у нас можна перерахувати на одній руці. На 30 людей 5 пістолетів і рушниця, це ніщо, а має бути у кожного пістолет. В будь якому разі кожен з нас має вміти стріляти з пістолету та рушниці. Проти нас стільки людей з магією. Інколи в мене відчуття, що ми йдемо на війну з палками і ніколи не виграємо, хоча це і правда. Поки у нас є тільки зброя ми можемо тільки користуватися цими селами, де магії практично немає і то до того часу як ми не набриднемо владі і до нас не надішлють загін вбивць.

-але ви всеодно робите це все. Навіщо, якщо так боїтеся?

-останні роки всім керує твій брат, коли ж правив твій батько ми нічого сильно і не робили, а от в останні роки твій брат все більше і більше став керувати ситуацією. Саме тоді все і почало погіршуватися. Саме тоді ми почали посилено вчитися, саме тоді ми почали готуватися. Насувається щось недобре і ми незнаємо, що буде далі, тому готуємося до другої та мучительнлї оборони, запасаємося провіантом та вчимося відбиватися, на монастирю покладені деякі чари, які не дозволяють користуватися бойовою магією, тобто тут ти можеш користуватися тільки побутовою магією. Це фортеця, яка створена для магів, а зараз тут живуть прості люди, які ховаються від магів. Маги надіються на свій дар, силу, а ми тільки на свої вміння, тому коли вони прийдуть сюди вони будуть здивовані,адже ми успішно відіб'ємся.Але сьогодні не ця тема. Ми вчимося стріляти.

-тоді почнемо? Мені вже не терпиться.

-серйозно? Ти ж все життя жила в палаці, чого ж такий ентузіазм?

-віриш чи ні, але з 13 років захоплювалася зброєю, а мене до неї не підпускали. Казали, що мені це просто не потрібно та й вони не дозволять, щоб я цим займалася.

-і ти не займалася?

-на жаль, пістолетом так легко не скористаєшся. Шум буде великий, а от кинджали та ножі це вже інше діло, подивись.

Я хутко дістала кинджал та показала його дівчині.

-майстерна робота, де ти його взяла? Прості люди такого не тримають.

-це подарунок батька. Подивись на лезо, там є гравіювання.

-велика літера С, це твоє ім'я?

-так, перша літера мого імені. Як я і казала це подарунок батька. Такий подарунок батько зробив всім нам з гравіюванням першої літери імені.

-це дорогий подарунок, одразу помітно.

-так. Цим кинджалом я і тренувалася. У нас був полігон. Там я і тренувалася з цим кинджалом. Я була найкращим стрілком з нашої сім'ї. Інколи навіть перемагала стражників.

-то якась підготовка в тебе є. Це добре, можливо, позмагаємося?

-я слухаю.

-на полігоні у нас є мішені для цих справ. Не хочеш вийти та позмагатися?

-звичайно хочу, пішли.

-бери цей ніж, щоб ми були точно на рівних.

Дівчина пішла на двір, а я за нею, вже через 10 хвилин ми стояли поряд та цілилися в свої мішені. Я подивилася на солом'яну мішень та уявила як в центр летить ніж. Вже через секунду ніж летів в мішень та влучив поряд з центром. Я подивилася на мішень Ліди та побачила такий самий результат. Значить я не такий і поганий стрілок. Дівчина пішла, а її коротке волосся весь час вилізало з хвоста, який вона нашвидкоруч зав'язала. Ліда витягнула два ножі та передала один з них мені.

-буде три раунда, зараз у нас по 4 бали.

-то ми так рахуємо. Цікаво, буду цілитися краще.

-ну давай.

Я знову прицілилася та кинула ніж.

-прямо в центр.

-чудовий результат, а я промазала. З ножами в мене не завжди клеїться.

-в кого не буває.

На цей раз до мішеней пішла я та передала ніж Ліді та почала цілитися.

-знову центр, чудово.

-і у мене центр. Ти всеодно перемогла. Непогана підготовка, не хочеш постріляти?

-ти ще питаєш? Звичайно, хочу. Мені навіть в руки пістолет не давали, а тепер спробую постріляти.

-кулі холості, якщо надумаєш мене вбити то не вийде.

-дуже смішно.

Посміхнулася я та взяла протягнутий мені пістолет, поки вбивати когось тут буде мені не вигідно. Тим більше єдину людину, яка до мене ставиться так добре.

-слухай, пістолет тримаєш обома руками. Бери його своєю "сильною" рукою. Зазвичай це права, дивлячись якою ти пишеш. Руків'я обхопи 3 пальцями, ось так, вказівний на рамку пістолета, тримати потрібно міцно. Ноги на ширині плечей, коліна трохи зігнуті. Потрібно визначитися з провідним оком. Воно не обов'язково співпаде з "сильною" рукою. Витягни руку, ось так і вкажи пальцем трохи нижче якогось об'єкту перед собою. Потім закрий одне око. Якщо об'єкт перемістився це означає, що ти дивишся не провідним оком. Тепер витягни руки вперед та цілься провідним оком. Ось так, правильно, лікті трохи зігни, стій рівно не повертаючись. Тепер зведи мушку , натисни на спусковий гачок та стріляй.

Дівчина почала показувати як встати та я встала так як і вона та зробила все як вона показувала.

-це важливо, адже для новачка може бути неочікувано те з якою віддачею стрільне, тому якщо неправильно встанеш, або не втримаєшся то можеш впасти. Потім тобі не потрібно буде так морочитися, але зараз це важливо.