Момент Ню

ХВИЛЮЄШ...

А поки що дивлюсь тебе онлайн:

Хвилюєшся і так мене хвилюєш...

Дощі й негоди виснажили вкрай.

Ти, мабуть, за теплом також сумуєш...

А скоро будуть галас, метушня,

З усіх усюд наїдуть - не відбитись.

Обліплять тебе, наче комашня...

Хіба ж ти станеш на людей гнівитись?

Навряд мене помітиш серед них:

Я, мов усі, маленька і звичайна,

Закохана у тебе, як вони,

А душу, певно, дарувала чайка...

До тебе я приїду, наче тінь,

Заклякло серце: не сміюсь, не плачу...

Та я живу тобою день при дні

І цілий рік чекаю цих побачень.

Ступлю на берег - в грудях защемить,

За обрієм розтануть біль і горе.

І, найщасливіша з людей в цю мить,

Скажу я тихо-тихо: "Здрастуй, море!"




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше