Будучи Овном, я наслухалася за життя всіляких «компліментів» за те, про що я думаю вголос, але майже немає таких ( не пам’ятаю на разі ), про які я шкодую, що сказала не так - бо раз сказала, то значить думала, готувалася і зробила. Завжди беру відповідальність за сказане.
Коли в дитинстві «дискутувала» з бабцею, то на те, що моє слово мало бути завершальне, бабця казала «але то ти вже писката...» ніц не зробиш, така була і є ще трохи.
З роками навчилася замовчувати і мовчати, коли люди глухі душею, але не люблю, коли наступають на мою свободу, тому все бороню її. Можу голосніше, можу послати. Загалом, намагаюся бути вихованою, якщо виходить.
Не люблю груп людей, тому все сама. На все маю свою думку, як і кожна людина, але мої ніколи не схожі із більшістю. Звикла. Нормально.
Люблю людей, які мають силу волі говорити про свої почуття, а «безсилих» мені шкода - хай вчаться.
Я мислю, що за себе людина має постояти, не давати себе принижувати, ображати, і ,особливо, від людей близького оточення, бо ті, по якимось дивним установкам рахують, що мають на то найбільші і вічні права.
Люди Повинні чути, що вони щось роблять Не так, що Вам щось не до вподоби, бо телепатією майже ніхто не володіє, і таке може і буде тривати безкінечно.
Мені шкода чути, що красиві і розумні жінки, носять в собі енергію негативних слів, сказаних десь давно недалекими людьми, і подалі руйнують своє життя.
Виплюньте їх якнайшвидше. Повірте - ви можете, так треба і то дуже помічне.
Не витрачайте сили, часу і здоров`я на стосунки, які не окрилюють. У них має бути добре, а коли увесь час зле - задумайтеся.
Краса і впевненість у собі має жити в душі людини, її не треба шукати десь інде. Це не красиві фрази - це досвід, який варто практикувати вже.
Люди навколо нас є, були і будуть іншими, ніж ми собі уявляємо, тому треба крокувати з близькими по духові, тими, що цінують нас, як Людину.
Деколи - йти вперед самому. Приймати, як є. Теж цінно.
Тисячу перший раз про любов до себе - любіть Себе, вчіться відпускати страхи, образи, людей, минуле. Лікуйтеся так, щоб потім не пити пігулки.
Любов до себе ініціює любов і розуміння ближнього. Своє вище Я відкривається лише так.
Якщо мені не до душі людина - я з нею не буду. Любов до ближнього - це повага до існування іншого світу поряд, але не примус цей світ робити своїм.
Страх з’їдає нашу живильну силу буття.
Образи шкодять балансу і гармонії емоційного та фізичного тіла.
Сум за людьми, яких треба відпустити, привідкриває двері для негативу.
Минуле цінне тоді, коли ми з нього беремо Мудрість досвіду.
Шануєте Себе і хай все буде добре кожного дня!
P.S. Якщо хтось не зробить мені компліментів, то мій день від того не стане сірим, а якщо хтось «наступить на болюче місце», то я йому прощаю ( деколи вголос ) наперед, бо певно в нього болить душа.
#Лютий2019
Відредаговано: 19.02.2025