Йду з роботи додому, надворі вже стемніло, падає легкий сніг, але за шумом минаючих машин, не можу відчути смак тиші, та ні, насправді можна відокремитися у свій світ, де завжди є спокій та розуміння.
Свіже морозне повітря швидко очищає всю затурканість дня, деколи дивуєшся, хто так віртуозно придумав цей світ, створивши і нас у ньому.
Сніг завжди викликає сповільнення на дорогах, бо більша категорія водіїв рухається повільно, а інша - все летить, не хочу думати куди саме, наче спішать обігнати час.
Так і в житті - одних спиняють перешкоди, інші - женуть вперед, не бачучи нічого, наче сьогодні отримали завдання обігнати всіх.
Цей тиждень був занадто емоційним, ніби й не вперше, але деколи губиш навички, і тоді просто віддаєшся - так легше, всі емоції мать своє призначення, хай живуть, допоки є ти.
Це є справжнє Щастя відчувати глибину та різнобарвність емоцій, інакше було би однаково-нудно, приємно, що є люди в житті, які торкають різні струни душі, тоді можна відчути справжню мелодію Життя.
Чи не так?
Відредаговано: 19.02.2025