Молоко

Роса

Умий свою душу ранковою росою,
Відкрий своє серце до нового дня.

Не думай за те, що Ти не така, бо Ти Є Саме Та, якою Тебе створив Всесвіт.

Не пригинайся, щоб зібрати пожовкле листя образ, нехай падає, тримай свій погляд на горизонт своїх почуттів, там де життя, там де Любов.

Тебе закривають, наче птаха, у клітку спокус та страхів, але вони – німі раби гордині, пробач їх.

Тобі збивають світло на дорозі Правди, але ти несеш Своє, пробач їх, вони – сліпі мандрівники Життя…

Люби, попри все, що тобі розказують спинитися, вони – антигерої своїх тіней, пробач їм…

Твори свій день у радості своєї унікальності, бо Ти жива і справжня, а вони – актори ненаписаних дійств, які носять чужі маски, пробач їх…

Надихай своєю любов’ю їхні сирі душі, хай вони розквітнуть, наче квіти навесні, хоча й зима довкола.

Подобається

Відредаговано: 14.01.2025