Молоко
Колишній
Він з’явився у її житті знову. Так само несподівано, як і зник.
Тоді його плани змінилися і для неї там не було місця. Вона плакала ночами. Але час приніс розуміння. Плакати за тим, хто тебе не цінує?
— Не будь дурним телям! – так би сказала бабуся.
І вона не була, а жила. Для себе. Для роботи.
Він прийшов на вечір, який провадила її фірма. Увесь начищений, як нова копійка.
Тільки зморшки біля очей видавали приховані чи то смуток, чи то втому.
— Машо! Скільки літ, скільки зим! – вигукнув Андрій і міцно її обійняв.
— Відпусти, ти що з місяця звалився?!! – ледве видерлася дівчина з його стальних обіймів.
— Машуня, а ти чого, як чужа?- здивувався Андрій.
— Можливо не так чужа, як не твоя, - спокійно ( вже ) додала дівчина.
— Ти ведеш себе, наче вчора вийшов за хлібом, а сьогодні повернуся, - ще приперчила вона.
Андрій цілий вечір солодко заливав Маші про свою нову позицію, про курси росту особистості, про знаменитостей, яких обслуговувала їхня адвокатська фірма, про країни, які він відвідав за останні п’ять років.
Маша все слухала і тисячний раз переконувалася у правоті своїх відчуттів, що деякі люди міняють лише одяг, а всередині все лишається як було, мізерно-мілке - я, я і ще раз я...
Відредаговано: 08.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
