Молоко

Чужа своя людина

Деколи у житті бувають моменти, коли твоя близька чи добре знайома людина стає тобі чужою. 
Раптово, без зайвих там чи манірних пояснень. 
Раз і відрізано. 
Наче й ніколи не зналися.

У тебе можуть бути ( точно будуть ) приступи гніву, образи, захочеш дертися і доносити правду. Не знати яку, але треба. Наче тобі й нічого оправдовуватися, але тебе ж таки виписали з метрики. 
Голова перекрутить сотні сценарії розмов, але смішне одне - слова вам не дадуть.

І що робити, спитаєте. А нічого. Так, в цьому випадку до цієї людини не достукаєтеся. Дайте собі спокій, а пояснення десь таке - душа людини зайшла на рівень, де вам далі окремо. І все. Прийміть і розпишіться. Нічого не додумуйте, не придумуйте і не страждайте.

Тут я трохи пропускаю десь рік чи два, бо душа ж болить ( его замасковане ). І якщо ти її ( його ) правильно лікуєш, то дістаєш трохи мудрості потому. Ще й ясності. А коли повертаєшся до тієї історії - сидиш, згадуєш і тебе душить сміх з своєї наївності. Але - то все потім.

Всесвіт ( незабаром ) за таку одну дає все дві ще кращі. Якщо поки немає - виліковуйся від его. Так треба.

А ти щоразу дякуєш Всесвіту та Всевишньому за все, бо немає більшого щастя, аніж мудрість та ясність. Дякуєш і любиш кожен новий день.

Не вірите?

Перевірите, як час прийде.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше