Молоко
Кохання
У одних людей кохання можна порівняти із великим святом - треба довго готуватися, метушитися, вибитися майже із сил, і коли ось, нарешті прийшло велике свято - відчуття радості немає, день вже склався до вечора, за шумним і гамірним празником не зрозумів, що відбувалося, гостям віддав все. Себе лишив для «до» і «після» приготування за кулісами. Всі получили найліпше, а тобі - купа брудного посуду. Одне чітке відчуття - змучений. Все. Не хочеш більше свята.
У інших - любов, як вихідні - треба чекати, все строго, по графіку, дивишся на годинник, чекаєш, мучишся, терпиш. Ну коли?! Вже?! А воно все наче у повільному режимі... далі чекаєш. Ну ось!!! Неділя, можна? На, тобі дозволили... За вікном сутеніє. Все - впадай у стан печалькового чекання знову. Хазяїн-барін, без папірчика - ніц нема. Знову ненавидиш «ті вихідні»...
А у деяких - кохання, як новий день. Маленькі радощі від того, що поряд. Від поцілунку вранці. Від сердечок на обід. З кавусею у ліжку. З умовно-грайливими поглядами після заходу сонця. Деколи з мухами на носі. З одіялком під шийкою... Без зайвих слів. Вони нічого не варті, так як прості обійми серед кухні...
Не знаю як ви, а я - прихильник любові нового Дня.
Відредаговано: 08.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
