Про Галичину

Моя бабця була вивезена з Польщі до України в 1947 році, а зупинилися власне у Тернополі.
Розмовляли усі українською, але знали польську теж. Пам’ятаю, що бабця розповідала мені віршик про Червону Шапочку (Красни Кептурек) польською і я то розуміла.

Ось слова, значення яких знайомі мені з дитинства ( у першому коментарі подаю першоджерело, з якого пригадала слова, але ті, які саме вживалися у нас ):

Бадилля – бур’ян або засохла частина куща;

Балакати – говорити, а непотрібна розмова - балаканина;

Бальони – повітряні кулі, м’яч - бальон;

Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою, на ніч використовували як ліжко, також мав сховок під сидінням;

Баняк – каструля; деколи казали на людину недолугу - порожній, як баняк. У Канаді називають так українців з перших еміграцій - що давні вже;

Бараболі - картопля;

Батяр – шибеник, хуліган. Також називали чоловіків, які були ловеласами;

Бздура – нісенітниця, дурниця або непотрібне бажання;

Бзіки – примхи, виходки, вживали, коли хтось показував свої нерви.

Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися, як людина казала «Бігме Боже» - то вже клялася;

Блюзка – жіноча блуза, як пасувала жінці блузка - казали, що файно тобі в ній;

Брадрура – духовка, як там пекли - скоро празник;

Брама – ворота, пліт - огорожа, по нашій вулиці жив дідо мого однокласника і все любив стояти і дивитися, хто йде. Ми казали - вуйко Мар’ян знов «висить» на плоті;

Бузя – рот, рідко - губи, намальовані забагато губи - вардзулі;

Бузько – лелека; тато мій все казав, що бузьки прилетіли ( десь 19 березня ), то має бути скоро тепло;

Буцегарня - тюрьма;

Вар’ят – рідше як божевільний, скоріше - чоловік, який мав надто веселий та жартівливий характер;

Вельон – фата молодої; вельон не можна нікому було ані передавати, ані продавати;

Віко – кришка бамбетля або кришка куфра ( скриня ), бабця казала куферок - певно на невелику скриню;

Вогирок – огірок; квашені вогірки були найліпші. Бабця робила в радгоспі на полі, а їхній бригадир казав, що не можна їсти ані огірків, ані помідорів - все посчитане. Жінки їли потайки і сміялися - от дурний, посчитай тепер;

Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами;

Вуйна – тітка, радше так казали на Франкіщині, у нас - цьоця або цьотка;

Гонор – честь; гоноровий - людина, яка мала свої непорушні принципи, навіть у колядках співали - будьте дядьку гонорові, дайте гроші паперові;

Гостинець – траса, дорога для автівок; у нас сусідка все життя пропрацювала на гостинці. Була засмагла та обвітрена;

Гpизтиcя чимось – переживати за щось, не гризися - заспокійливе «не переживай»;

Гуляти – танцювати, але гулящий казали на тих, хто часто міняв собі пару;

Ґазда – господар, але саме толковий. Як хотіла похвалити чоловіка, то казали фест ґазда або добрий ґазда;

Ґаляретка – желе у стаканчиках, мама на свята робила триколірну галяретку;

Ґречний – ввічливий, але так казали більше на Франківщині, у нас - чемний;

Ґудз – вузол; старші люди в’язали ґудзи на пам’ять, аби щось не забути;

Горнятко – чашка; бабця казала - пий акуратно, аби не збити горнятко;

Дефіляда – урочиста подія, свято, на яке збиралися люди, родина;

Дзиґари – сигарети;

Дзиґарок - годинник, колись їх мали багаті люди;

Дpаглі - холодець; малими не любили то, все казали бридке, як драглі;

Жовнєр - солдат, воїн; бабця знала пісню, як йшов жовнєж на войну;

Забава – святкування, танці;

Залізко – праска, казали ще утюг. Пам’ятаю, що на стриху було старе залізко, де мало місце на вугля;

Зафундувати – оплатити комусь, щось як подарунок;

Захцянка – бажання, як правило чудні;

ЗбитОчник (наголос на О) – той що робить збитки, шкоду чи є непослухом;

Знимка – фотографія, малими любили дивитися на знимки з Канади;

Знимкувати – фотографувати;

Зупа – cуп, бабця все сабанила - їч зупу, а то застигне ( охолоне ).

Калабаня – калюжа,

Калапуцькати – перемішувати,

Камізелька – жилет, безрукавка,

Канапа – диван,

Канапка – бутерброд,

Канон - великий,

Кант – край стола,

Кaпa – покривало на ліжко,

Кашкeт (кашкiт) – кепка,

Квасний – кислий,

Керунок – напрямок,

Кілішок – скляночка для горілки,

Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому – шинок,

Кобіта, кобєта – жінка, дівчина,

Когут – півень,

Колєжанка – товаришка, подруга,

Kохля або хохля – черпак для зупи,

Коц(ик) – покривало, вовняна ковдра,

Креденс – шафа зі скляними дверцятами,

Кремпуватися – соромитися,

Крижмо – полотно, сукно, відріз тканини,

Крижі – нижня частина спини, поясниця,

Криївка – таємне сховище,

Ксьондз – священик,

Kуфер – деревяна скриня,

Куця – свиня,

Летовище – аеропорт,

Лєгуміна – десерт, ласощі, солодощі,

Люстро – дзеркало,

Льоха – свиня (яка має народити),

Мантилепа (мантелепа) – незграба,

Маринарка – піджак,

Марципан – делікатес, як не хотіли їсти малими - бабця казала, що морципанів нема;

Мельдуватися – зголошуватися, відзначати свою присутність,

Морва – шовковиця,

Мешти або капці – туфлі, взуття,

На скруті – на повороті,

Нагла поміч – швидка допомога, нагла кров би заляла тебе - сварливе,

Нарваний – наглий, безпардонний чи людина без манер;

Нашпіцувати – надавати копняків в зад,

Небіжчик – покійник, небожка - покійниця;

Нездалий – непридатний до вживання продукт, про погану людину казали - нездала;

Обійстя – подвір’я,

Обмова – плітки,

Обрус – скатертина,

Oбцас – каблук мешта,

Оздоба – прикраса,

Оферма – неохайна людина,

Пательня – сковорідка,

Пацьорки – намисто,

Паця – порося,

Пащекувати – грубо говорити,

Песятко – щеня, ще малий песик,