...Щастя, радість, успіх, мрії, довгі роки життя... Пишемо, говоримо однаково, а енергія наповнення у кожного з нас і в слова різна.
Ось порожня кімната - хтось зробить з нею кабінет, інший - спальню, ще хтось ( можливо ) - бібліотеку.
Все різне.
Наче просте. З різним кольорами та тінню. У кожного - своє рідне, десь чуже.
Хто там буде жити?
Як в нього буде битися серце, від чого буде сумувати, про що мріяти, ким піклуватися?
А може це твоє життя - бери, на, будуй, люби, твори!!!
Зараз - мрій без перепон.
Все у тобі! Не віриш?
Не вір, а я тебе й не можу просити.
Немаю права.
Боже, ніби так просто любити!
Люби ж!
Просто будь відкритою, щирою, теплою людиною. Просто люби! Йди за душею. Відчувай. Дихай, насолоджуйся новим світлом у своїй оселі. Живи!!!
Я мовчу. Даю тобі підказку - ти Бог. Ти творець свого світу, а Він - нашого. Він вірить у нас. Заступає нашу спину. А ми - ні себе, ні когось, ні його. Ми - страх!!!
Я плачу. Не можу мовчати. Болить. Душа - за тебе. Я піду, але ти - вчи себе вірити.
Викинь страх, лікуй душу.
Люби!
Я скоро повернуся. А ти мене маєш пізнати і полюбити мою душу через не мій, чужий образ.
Почуй...
Відредаговано: 08.09.2024