Молодша донька короля

Глава ІІ. Іспит

Доки Орна набирала для нас ароматні ванни, Катіна розповідала мені те, що, на її думку, я повинна знати в розмові з герцогинею Девіль, щоб  не вдарити в бруд обличчям перед юною і не видати себе. та найбільшу проблему складало те, що день народження Ірана вирішила об'єднати з іншою урочистою подією - власним весіллям. І Катіна, як найкраща подруга нареченої, була запрошена в якості дружки. Тепер же цю роль слід було відіграти мені.

Погляд сестри зупинився на книзі, що сиротливо лежала на ліжку, і обличчя засяяло в задоволеній посмішці.

- О, Дані, як добре, що ти почала читати цю книгу! І як сподобалося?

- Якщо чесно - смішна книга, я навіть заснути довго не могла, так сміялася...

- Дозвольте дізнатися, люба сестрице, що смішного ти знайшла в такому драматичному сюжеті? - Катіна ледь не шипіла від обурення.

- Та майже все. Почну з того, що головний герой, цей маг, явно не дружить із головою. Я ж тобі вже казала, що жоден маг, у здоровому глузді не зв'яже своє життя зі звичайним смертним, не кажучи вже про якусь селянку.

- Хіба людина, хай навіть маг, не може закохатися? Та й шлюби між різними прошарками населення, хоч і рідкісні, але, все ж таки, бувають.

- Може й буватюь. Але, маги амбітні та розважливі створіння. А в житті, здебільшого, прагматики. Людям, які, мають силу не потрібне кохання. Їм потрібна влада. І повір мені, маги мають достатньо сил, щоб відібрати її у тих, хто цієї сили не має. Як ти гадаєш, чому ні серед селян, ні серед ремісників чи міщан немає магів? Усі маги - аристократи, і навіть королі. Невже Дар настільки вибагливий, і у простих людей не може народитися дитина з даром? Чому ж? Може. І народжуються. Але, як я вже казала, маги ніколи не одружуються з немагами, і за багато тисячоліть створилися цілі династії королів і аристократів, створених магами. Далеко йти не треба. Темною Долиною вже півтори тисячі років править династія некромантів. Навіть Дар у них передається у спадок. Через те, що у світі є магічні роду, для звичайних аристократів велика честь, поява в роді мага. Люди з Даром і без того народяться рідко, а в сім'ях, де ніколи не було магів, і поготів. Я вже мовчу про себе. Шанс, що в аристократичній, не магічній сім'ї, на зразок нашої, народиться маг, вкрай низький. Сильні маги здатні відчути навіть сплячий Дар у новонародженому. Тому всіх дітей неблагородного прошарку, в яких є сплячий Дар, аристократи охоче беруть у свої вихованці. Вони дбають про прийомних дітей, наймають вчителів та виховують як рідних. Після відкриття Дару їм допомагають у розвитку. Коли вихованець стає повнолітнім, його відправляють до Академії. По закінченні її він повинен десять років служити роду, який виховав його. По закінченні служби вихованець міг або заснувати свій, новий, аристократичний рід, отримавши невелике баронство, або увійти в рід, який його виховав, ставши повноправним членом сім'ї, і отримавши всі привілеї, права і обов'язки, що додаються. І навіть це не головне. Головне те, що магічний дар передається у спадок лише тоді, коли обоє батьків маги. У інших випадках це лотерея, в якій шанси на успіх прямують до нуля. Такі діти будуть звичайними людьми. Скажи мені, Кеті, ти б хотіла побачити, як на твої діти старіють і помираґть на твоїх очах, а ти залишаєшся молодою і приваблибою? - Сестра мовчала, атже це питання не потребувало відповіді. - Так що, вибач, сестричко, але автор цього творіння, розуміється на магії, як я в любовній ліриці. А вже про описані заклинання (хоча, якщо вже так сильно чіплятися, то слово заклинання застосовується лише до магії малефіків, решта магів використовують аркани),  я взагалі мовчу. Як приклад такої грубої помилки можу навести згаданий у книзі "Крик Баффомета". По-перше, цей аркан не оглушує людей, як описано в книзі, а розриває плоть, перетворюючи своїх жертв на вельми неприємну на вигляд субстанцію. По-друге, це аркан Інфернального кола і слава Господу, що зараз немає магів-демонологів, здатних працювати з його енергією. Герой книги - стихійник, і за всього свого бажання не міг застосувати Рев Баффомета так, як це описано у книзі.

- Ти хоч не вздумай ляпнути таке при Ірані - образиться.

- З чого б це?

- Так вона ж автор цього роману.

Я недовірливо подивилася на сестру, на політурку книги, прочитала ім'я автора.

- А тут написано, що автором є якась Емма Лінейська...

- Господи, Дані, ну не можна ж на стільки не цікавитись культурою! Ти, зі своїми магічними та науковими книгами, скоро зовсім здичавієш. Кожен автор, що поважає себе, повинен мати псевдонім. Якщо автор підписує свій витвір істинним ім'ям, це вважається поганим тоном.

- А який у цьому сенс? Витратити час, гроші, і в результаті віддати всю славу неіснуючій людині?

- Та кожен літератор знає справжні імена своїх улюблених авторів.

- І все одно, не можу зрозуміти, якщо й так усі знають, хто ховається під псевдонімом, навіщо він?

- Ну... Вважається, що це надає якогось шарму, таємничості...

На наше взаємне щастя, Орна сказала, що ванни готові, і ми, перервавши нашу суперечку, пішли митися...

Вийшовши з ванни, Катіна сказала:

- Значить так, Дані, слухай що ти будеш говорити коли Ірана запитає тебе про свою книгу, а вона запитає неодмінно, адже цю книгу вона закінчила зовсім недавно, а моя думка для неї важлива...

Поки Орна сушила нам волосся, робила зачіски, чіпляла на мене страшно незручну, багатокомпонентну сукню, Катіна розповідала мені те, що я маю говорити, а я чесно намагалася запам'ятати. На щастя, на пам'ять я ніколи не скаржилася.

– Все запам'ятала? - Запитала Катіна, коли Орна перестала наносити макіяж, а я була посаджена на стілець, щоб, не допусти Господи, не зіпсувати сукню.

- Угу. - Похмуро відповіла я, намагаючись не думати про те, як я ходитиму на цих ходулях, помилково названих підборами, і в цій "лицарській броні" іменованій сукнею.

- Впораєшся?

- Куди я з труни дінусь? - похмуро пожартувала я.

Не дивлячись на те, що магів кола Мертвих називають некромантами, вони не здатні піднімати померлих із могил, як про це пишуть сучасні графомани, далекі від магії, у своїх романчиках. Некромантія розділена на три напрямки: маліфецизм - магія прокляття, артефакторика - магія закляття і заклинань неживої матерії (створення артефактів), і чорна магія, або мертвительна - вивчає методи впливу на живі об'єкти, від виведення звичайних бородавок до знищення злоякісних пухлин; від виведеня звичайних глистів до знищення нашестя сарани, або ворожої армії.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше