Пролог

Я сиділа на підвіконні у довгому коридорі палацу, коли з приймального залу, де саме проходив черговий грандіозний бал, пролунав грізний голос мого батька, за сумісництвом короля далеко не найменшої країни:

- Даніело! Даніело Альдар!

А що одразу я? Лишень щось трапиться у палаці, так одразу Даніела! Я що, крайня, чи сама рижа? Чи на мені світ клином зійшовся?

Каюся, пожартувати я люблю, особливо над тими, хто виводить мене з себе.

І взагалі, бути молодшою ​​з п'яти дочок короля - нелегко, і якби не магічний дар, я вже давно була б заручена з синочком якогось графа чи герцога, і тихо-мирно готувалася до весілля, яке неодмінно відбулося б відразу після мого п'ятнадцятиріччя, тобто через десять днів.

На моє щастя, у нас у країні, яка називається Лінея, так само як і в усьому цивілізованому світі, прийнятий закон: "той, хто володіє Даром, вільний сам вибирати свою долю, не дивлячись на вік, і думка його є вирішальною". Тобто ніхто не має права видати мене заміж або змусити зробити щось, без моєї на те згоди. Ось тільки Дар мій нестабільний. Ніколи неможливо точно передбачити результат моїх магічних дій. І, відповідно, іноді, мої жарти оточуючими сприймаються як відверте шкідництво, або й того гірше - диверсія...

Існує п'ять сфер магії, або просто кіл, з яких маги черпають енергію для своїх дій:

Магія Інфернального кола доступна лише демонам, а магія Світлого – лише богам. На щастя, і перші та другі зникли з просторів Іліара (так називається наш світ) тисячі років тому. Коли зникли демони та боги, серед людей перестали з'являтися демонологи та паладини.

Магія інших кіл: кола Мертвих, Стихійного та кола Життя доступна сучасним магам.

Залежно від того, з якого кола бере енергію маг, їх поділять на три групи: некроманти, стихійники та цілителі. Енергія різних кіл більшою мірою не сумісна. Наприклад, маг-цілитель швидше виростить у вас ракову пухлину, ніж виведе бородавку, а некромант ніколи не відростить вам навіть зламаний ніготь, швидше вся рука відсохне.

Через цю несумісність, більшість магів здатні брати енергію лише зі свого кола, і їм доступні виключно заклинання свого ж кола. Хоча, за нагальної потреби, можна підмінити енергію одного кола енергією іншого, щоб використати заклинання чужих кіл, але й резутьтат буде трохи іншим, наприклад, маги землі, використовуючи заклинання "відновлення", які цілителі застосовують, щоб відрощувати воїнам втрачені кінцівки, використовують для прискорення росту рослин, лише підмінивши енергію кола Життя на енергію Стихійного кола. Тай стихійникам таку підміну зробити найлегше, адже стихійна магія, у своїйсигнатурі, дуже схожа на магію інших кіл: вогняна магія - подібна до магії інфернального кола; земля - життя; вода, до кола Мертвих, а повітря до Світлого кола.

Дуже рідко народжуються двоталанти, люди здатні працювати з енергією двох кіл: Мертвого та Стихійного, або Стихійного та кола Життя. Але ніколи за всю відому історію не було мага, який міг би одночасно працювати з колом Мертвих та колом Життя...

Я вже мовчу про мій випадок, адже мені доступні всі три кола. Про таке я ніколи не чула навіть теоретично. Мабуть, тому моя магія і не стабільна, і поки я не навчуся контролю, не навчуся брати для своїх дій енергію певного кола, неможливо і передбачити результат...

Окрім магії, в нас є ще релігія. Ми віримо у єдиного Господа-творця, що й сотворив наш світ...

Сьогодні в Арданському палаці (наша столиця, і відповідно місто, в якому я народилася, виросла і живу, називається Арда) проходив бал для заморських послів, і, природно, на балу перебували всі вищі аристократи Лінеї зі своїми нащадками. І до мого великого нещастя на балу був присутній віконт Лот Ільсар, єдиний син і спадкоємець графа Ільсар, що володіє землями західного прикордоння. Чесно скажу - той ще кретин. (Це я про віконта, а не його самозакоханого татка)

Ще коли мені було років десять, а Дар ще не відкрився, граф весь час намагався укласти заручини між мною та своїм синочком.

На моє щастя, відразу після народження, всіх дітей перевіряють на наявність прихованого Дару, і таких дітей, як-то кажуть, "беруть на олівець". Якщо Дар відкривається до настання повноліття (у нас воно настає у п'ятнадцять років) такі люди зобов'язані вступити до Академії для навчання. Якщо ж магія ніяк не виявить себе, вважається, що такий носій Дару вже ніколи не зможе стати повноцінним магом, і такі люди ведуть життя звичайних смертних. Хоча й були поодинокі випадки, коли Дар прокидався в значно старшому віці. Таких магів називають "запізнившихся".

Знаючи про те, що в мені є прихований Дар, батько постійно давав графу "гарбуза", а коли в одинадцять років мій Дар відкрився, старший Ільсар зрозумів, що тут йому нічого ловити. Ось тільки його синочок не зрозумів цьогой  досі.

Хоч як я намагалася уникнути зустрічі з Лотом, це мені не вдалося. Після традиційної, з його боку, пропозиції руки та серця, послідувала традиційна, з мого боку, відмова. Потім почалася традиційна, з нашого боку, суперечка. В результаті він назвав мене малолітньою дурепою, козою, та ще іншими невтішними словами. Тоді я побажала йому самому перетворитися на козла, підкріпивши своє побажання невеликим відстроченим заклинанням, від якого у Лота мали вирости роги та козляча борідка.

Гордо покинувши приймальний зал, я не стала далеко йти, а влаштувалася на найближче підвіконня. Все ж таки цікаво, що в мене вийшло?

Сподіваюся цього разу я нічого не наплутала...

Що ж, батько, як завжди, лютує від моєї чергової витівки, а значить - настав час розплати.

Повернувшись до приймального залу, і глянувши на свого "нареченого", я не стрималася і розреготалася. Такого ефекту я аж ніяк не очікувала: борода була, правда не козляча, а густа і довга, немов у північних варварів, тільки не руда, а болотяного кольору з легким блакитним відтінком, наче у водяного. А роги... Вони були просто чудові! Величезні й гіллясті, мов у оленя, тільки мали колір димного полум'я пожежі, а на гілочках рогів цвіли маленькі білі квіточки.