5

Настав час від'їзду, стоявши біля поїзду і прощаючись з батьками ми з сином сіли в купе.

З нами їхал жінка з дочкою. Ми іноді з ними розмовляли а так мовчали. Ми з Єгором заснули.

_____________________________________

Ніч, 1:32. Ми приїхали а вийшли з потягу, на руках спав Єгор, по дорозі нам на зустріч йшов Данил.

-привіт.-він хотів мене поцілувати але я ухилилась.

-привіт.-я.

Він взяв Єгора на свої руки і забрав валізу. Ми сіли у таксі і поїхали у старий дім. Коли ми приїхали я перевділа Єгора у піжаму та поклала в його ліжко.

Тим часом як пішла на кухню розмовляти з Данилом. Я сіла на стілець і дивлячись йому у вічі почала розмову.

-мені треба з тобою поговорити.-я.

-добре.-данил.

-мені образливо знати про те що ти зраджував мені, але я готова все відпустити і жити як було.-я.

-я згоден, я дуже перед вами завинив, пробач мені.-данил.

Я кивнула, встала і обніла його. Цих побіймів мені довгий час не вистачало, таке відчуття що ніби ми знову та сім'я яка не знала проблем.

Ми лягли спати в обнімку.

_____________________________

6 годин ранку, ми встали, поснідали і сіли у таксі та й поїхали в аэропорт. Єгор ще спав у мене на руках, ми сиділи в очікуванні на посадку літака, а ж раптов прокинувся Єгор.

-мамо, а де ми?-спитав Єгор.

-синку ми в аэропорту.-Данил.

-тато?!-він встав і побіг до Данила.

Вона обіймалися як тут пройшло оголошення що наш літак сів на посадку. Ми встали і пішли сідати на літак.