Прокинувшись від того що хтось не міг вглягтись я розплющіла очі. На ліжку лежали я і коханий а між нами синочок.
-добрий ранок, ти вже не спиш? Маленьке сонечко.-піднявшись на локті промовила я.
-привіт, матуся.-Єгор поцілував мене в лоб.
-а татуся поцілуєш?-піднявся на локті й Данил.
-Поцілую.-він поцілував й Данила.
-ну що? Поснідаємо та підемо до садочка? Коханий ти зможеш сьогодні його відвести? Мені треба сходити у нову пошту.-я.
-добре, ти щось замовила?-данил.
-так, але це маленький секрет.-я.
Я встала та пішла чистити зуби, та робити різні процедури. Після процедур я пішла накривати на стіл.
На сніданок була вівсяна каша з фруктами та компот.
-любі, йдіть їсти.-гукала я.
Через хвилин 5, вони прийшли.
-сідайте.-всі сіли по місцях.
-а ти їсти не будеш?-данил грозно подивився на мене.
-не буду, давай їш, малому в садочок потрібно йти.-я.
-тебе потрібно з ложечки годувати?-він.
-я просто не хочу, це така проблема?-я.
-так, це дуже велика проблема. Я не хочу щоб ти хворіла.-він посадив мене на коліна.
-за Єгора.-він почав мене годувати з ложечки, наче я маленька.
-мене не треба годувати, наче я мала.-я.-он краще Єгора погодуй.
-я теж не маленька людина, я вже великий.-Єгор.
Його відраз обличчя був смішний, він був серйозний наче сидить на конференції в офісі.
Ми з Данилом розсміялися.
-так, я пішла збиратися, мені вже час, заодно й Єгора вдягну.-я.-пішли. Смачного коханий.-я поцілувала його.
Єгор встав і ми пішли вдягатися. Я пішла на пошту а вони пішли до садка.