2

Я||| прокинулась від якогось звуку, який нагадував що щось впало. Я підірвалась з ліжка. Шум був з дитячої кімнати де спав Єгор. Роздався дитячий плач.

Я злякалася що з малюком щось сталося, але коли я зайшла у кімнату я побачила розбиту баночку.

Я була дуже рада що з Єгором нічого не трапилося, я одразу ж взяла малюка на руки та вийшла з кімнати. 

Я шукала коханого але його вдома не було, напевно він вийшов у сад.

Коли я вийшла з будинку я побачила що мій чоловік купається у басейні.

-коханий, ти уявляєш що сталося!-я.

Данил виліз з басейну та підійшов до нас з Єгором.

-люба, що трапилося?-данил.

-як я зрозуміла Єгор впустив баночку і вона розбилася, він почав плакати, а я подумала що він впав з ліжка.-я.

-з ним все ж нормально, заспокойся.-він поцілував мене у губи.

-ти мокрий.-я скривилась.

-я вирішив скупнутись перед тим як їхати.-Данил.

-йди сушитись, бо нам час збиратися.-я.

-добре.-Данил.

Він знову обійняв мене.

-ти мокрий!-я здригнулася.

_____________

Коли ми вже зібралися, Єгор почав плакати, не зрозуміло чому, але це точно не коліки.

-Коханий, я не розумію що з малюком. Він плаче, я не можу його заспокоїти.-я.

-дай його мені.-він підійшов і взяв малюка на руки.

Єгор одразу ж перестав плакати, подивився оченятами на мене а потім на Данила.

-може не поїдемо?-я.

-давай ви залишитесь, я через 2 дня приїду, люба, я ж повернусь.-Данил.

-добре, але я буду сумувати, дзвони кожні 2 години.-я.

-не переживай, все буде як скажеш ти. Бувай маленький.-він поцілував сина, та віддав його мені.-бувай кохана.

Він нахилився та поцілував мене у губи. Поцілунок був насичений, але за вікном вже був його автобус. Я відсторонилася.

-нехай щастить любий!-кричала я йому у слід.

Як тільки двері зачинилися малюк почав плакати. Так як був вже вечір я пішла годувати Єгора.

Малюк дуже втомився, і тому капризничав.

-сонечко, тато скоро приїде, а ти закривай оченятка і спи.-казала я.

Поклавши його у колискову я почала його гойдати, і по трохи він почав засинати.

Як тут у двері роздався дзвінок. Побігши відчиняти двері я побачила на порозі свого чоловіка з букетом квітів. Я кинулась в його обійми.

-чому ти тут?-я відійшла.

-матч відмінили.-він поклав квіти на поличку.

-шкода.-я хотіла піти, як тут він мене обіймає.

-я радий що все так склалося.-данил.-Єгор вже спить?

-тільки заснув.-я.

-то може подивимось фільм?-данил.

-добре, йди перевдягайся, я поки знайду фільм.-я.

-гаразд.-він пішов у кімнату.

Я пішла до зали та увімкнула телевізор. Нарешті я знайшла фільм, він не сумний, і не веселий.

Усівши з коханим на дивані ми почали дивитися.

Данил||| Софія поклала голову мені на грудну клітину, та обійняла. Ми сиділи в обіймах весь фільм, було дуже тепло та комфортно.

Кохана дуже солодко пахла, начебто чарівна квітка. Фільм закінчився.

-кохана, підемо вже спати.-промовив я.

Софія мовчала, нічого не говорила, навіть не рухалася. Нахилившись щоб подивитися, я побачив заплющені очі. 

Тихенько та обережно вставши я взяв любу на руки та поніс до нашої кімнати.

Обережно поклавши її на ліжко я вкрив її пледом та ліг біля Софії.