Щоденник з Пекла. 28.02.2022, понеділок, Гостомель.

28.02.2022, понеділок, Гостомель. 05:30 год. Сьогодні останній день зими. Нас розбудила перестрілка з боку аеропорту. Знову лунають звуки бою з кулеметними та автоматними чергами: «Значить наші хлопці живі і знову б’ють ворога!», – майже одночасно сказали ми з дружиною. В той же час нам стало відомо, що летовище вже захоплене рашистами. Аеродром Антонова і вся прилегла територія перетворились на руїни. Дивує одне: для чого їм аеродром тепер, коли ні один їх транспортний літак з десантом на нього вже не сяде? Звичайно, там є серйозні бомбосховища для укриття та місце для розміщення складів з боєприпасами.

Мій ранок розпочинався, починаючи з 27 лютого з того, що я підходив до обчухраних дерев (вишні і черешні), цілував їх стовбури і в черговий раз дякував за спасіння будинку. Так продовжувалось щодня до останнього дня окупації. А наш з дружиною ранок розпочався з повторного огляду будинку. На першому поверсі їдкий запах гарі. На стелях в залі та гостьовій кімнаті – мокрі плями на гіпсокартоні – результат гасіння пожежі. З дерев’яної вагонки стелі нашої сауни протікає вода, під неї ми поставили пластикову миску для прання, а я надірвав одну із дошок – і вода потекла сильніше. Це були наслідки пошкодженого водопроводу на мансардному поверсі. В маленькій кімнаті – множинні пробоїни в стінах. Розтрощена ікона і портрет покійної сестри. Уламки ракети стирчали в глибині пробоїн. На дивані лежав основний корпус розірваної ракети, який я виніс на вулицю і поклав біля стіни. Це стало місцем поетапного збору всіх уламків та останків інших ракет, що прилетіли в наш будинок. Повністю потрощено п’ять вікон будинку та металеві двері, розбите велике вікно літнього будиночку, потрощено двоє метало-пластикових дверей, розбиті вікна та двері альтанки.

Мансардний поверх мав вигляд згарища. Вигоріла дерев’яна вагонка в маленькому холі та дитячій кімнаті, яка мала дерев’яну підлогу та була повністю оббита деревом. Ця кімната була улюбленим місцем всіх наших онуків. Страшний вигляд мала і наша спальня, де прогоріла стеля, з неї виглядали обвуглені частини балок і обрешітки стелі. Матрац ліжка був з великою коричневою плямою. Комод стояв з обгорілою верхньою частиною. На підлозі – попіл, бруд, унаслідок гасіння пожежі. Не кращий вигляд мала гостьова кімната, куди влучила ракета, залишивши велику пробоїну. Система опалення в ній була знищена, знищений водопровід до душової кімнати. Внаслідок вибуху повністю розтрощені диван, комод, рознесена тумбочка. Стеля кімнати чорна від диму, ще чорнішим виглядав світильник. Душова кімната та комірка вигоріли вщент. В повітрі літали сріблясті частинки скловати. Всі міжкімнатні двері були пошкоджені…

Я піднявся по драбинці і заглянув на горище: внаслідок сильної пожежі скловата перетворилась на шар чорно-сріблястого піску, який навіть від подиху піднімався вверх і зависав над головою. Стропи і обриштування покрівлі вигоріли повністю, а прогоріла металочерепиця дивом трималась на таких же прогорілих саморізах.

Дружина сказала, що якось потрібно відділити мансардний поверх від першого, інакше гар від пожежі проникне скрізь. Протягом дня ми відокремили вхід на верхній поверх пошкодженими покривалами.

Марія Федорівна пішла на деякий час до себе. І поки готувався сніданок ми сіли з моєю мужньою дружиною на диван в залі і я їй розповів більш детально про вчорашнього пілота-вбивцю. Велика перевага та неоцінима душевна якість моєї золотої дружини в тому, що вона завжди старається зрозуміти людей, а особливо мене і ніколи не осуджує. Хоча в тому, що сталося вчора, дуже велика доля моєї вини.

В той же час ми поговорили і про пілота-вбивцю. Яку потрібно мати ненависть до людини, яка метушиться десь там, внизу, щоб випустити по ній весь невикористаний боєкомплект, по її будинку, будинках сусідів? Мабуть, він був самим активним учасником операції «випалена територія» та «коврових атак» в Сирії. Тому йому було наплювати, що на свої будинки люди збирали свої заощадження половину свого життя! Цікаво, а якщо б внизу був його батько? Він би теж, не вагаючись, випустив по ньому смертоносну ракету? У будь-якому разі нехай Господь Бог поставить його в житті перед подібним вибором, якщо цей орк залишиться живим після смертоносної війни в Україні!

У другій половині дня ворожий танк почав палити по приватних і багатоповерхових будинках в Гостомелі. Один із його снарядів влучив у двоповерховий гараж, покритий бітумною черепицею на нашій вулиці. Повалив чорний бітумний дим. На вулицю вийшли сусіди, полум’я палахкотіло з такою силою, що доцільності в його гасінні не було. Разом з гаражем згоріло і авто, якого не було, кому відігнати, оскільки гараж був закритий.

Сусіди обмінялись між собою інформацією. Дехто ладен був поділились як існуючими проблемами, так і наявними продуктами.