26.02.2022, субота, Гостомель. День розпочався з вибухів та перестрілки. Бій з боку аеропорту тривав півдня. Пізніше, по телебаченню, ми дізнались, що на летовищі в ці дні висаджувався десант «кадирівців», який разом з їх командиром, генералом Магометом Тушаєвим, було успішно знищено бійцями нашого спецпідрозділу «Альфа». Невеличка група цих головорізів здалась в полон і деякі з них відмітили, що не очікували на такий жорсткий і злагоджений «прийом».
Близько 12-тої години, розлючений поразками, пілот-вбивця випустив з свого гелікоптера три ракети по будинках на нашій та сусідній вулицях. Одна з ракет влучила в будинок сусідів Нестеренків, пробивши покрівлю і рознісши шифер на його північній стороні, інша – попала в будинок сусідів навпроти, також пошкодивши крівлю, а третя – вдарила в новий будинок на вулиці Озерній. У результаті виникла сильна пожежа і будинок за пів доби згорів дотла. Після цього озвірілий орк почав бити з кулемета по будинках. Кулі прошили і мій металевий гараж, пошкодивши задній бампер та пробивши заднє праве колесо моєї скромної «Кіа Ріо».
Те, що я пишу, може здатися звичайними сухими фактами і для людини, яка цього не бачила і особисто не пережила – всі ці події, однозначно, не будуть викликати великих емоцій. Але, якщо ти чуєш майже постійні вибухи і бачиш, як горять будинки сусідів, гинуть люди, а смерть ходить поряд, розумієш, що за годину може загорітись і твоє житло – це залягає глибоко в душу та залишає на ній свої глибокі шрами.
Починаючи з цього дня, ми побачили істині обличчя рашистських «визволителів»!
У цей день вибухи лунали з боку Києва, Гаврилівки та Бучі. Щоб перегородити дорогу оркам на Київ, нашими військами було зірвано міст через річку Ірпінь на Варшавській трасі, а також ще два інших мости в місті Ірпені через однойменну річку. Разом з цим почала згасати наша надія на можливу евакуацію з Гостомеля.
Бої тривали з невеликими перервами. Продовжували атакувати російські гвинтокрили, які знову і знову висаджували новий десант. Відчувалась нестача ручних комплексів ППО у наших воїнів. Але наші хлопці в черговий раз відбили аеропорт, проте російські війська, наче там були не живі воїни, а роботи, здійснювали все нові і нові атаки. У ході боїв ЗСУ знищили нападників і пошкодили злітно-посадкову смугу, що не дало російським літакам ІЛ-76 змоги переправити основні сили на аеропорт Гостомеля. Пізніше російські сили зайняли територію аеропорту, але вже не змогли користуватися нею для прийому своїх десантних літаків.