За вікном ранній світанок. Прокидається новий день. Прокидаюся я.))
Кімната наповнюється ароматом нових емоцій, огортається сонячним світлом.
Вже близько місяця минуло, коли я прийняла рішення не проспати решту ранків у житті. Не прогавити саме найважливіше – цей час на себе. Саме ті кілька неквапливих перших годин, які надихають, які дають напрямок цій добі. В ці миті відчуваєш правду в собі, той шлях, по якому волієш іти.
В ці кілька світлих годин я чую особливу внутрішню мову, яка підказує напрямок дня і дає сил не відступатися від обраного шляху.
Це магія, диво, ніби перед тобою відкривається інший світ, де ти не маріонетка, яка ходить щоденно по збитим шляхам. В цей час я жива. Час вірних запитань і отримання потрібних мені відповідей.
Легка гімнастика, типу спорт без фанатизму, душ, смачний та корисний сніданок. Сьогодні знову млинець з вівсянки. Обожнюю його легкість в приготуванні, можливість експериментувати з начинками. Додаю то кукурудзу, то м’яско, а то сир з помідорами. Сьогодні в мене буде солоденький з бананом.)) Звісно, ще чашка кави. Її ніхто не відміняв. Ще хвилин 20 сторінок улюбленої книги, кілька теплих мелодій, з вечора підібраний одяг, легкий макіяж і улюблений аромат парфумів. Все! За кілька хвилин я в метро.