Частина 12. Щось пішло не так.

– 12 –

         М-да, з модифікаціями виявилось не все так легко й гарно, як здавалося на перший погляд. Найбільший крах виявився в тому, що в мене недостатньо енергії на застосування тої чи іншої модифікації. Наприклад, перша модифікація – створення аватара, максимум на що мене вистачало, щоб утримувати деякий час, так це – комар. І це мені ще пощастило, так як моя нейронна мережа має розширений функціонал, інакше взагалі нічого не вийшло б. Плюс я можу створювати декілька різних аватарів, що правда згодом, по мірі свого розвитку. А якби нейронка була нижчого рівня, то я міг би створити тільки одного аватара. Так як у Ніки її кішка, точніше пантера, – це єдиний аватар якого вона зможе створювати, відповідно й додаткову візуальну оболонку вона зможе створювати тільки таку ж. Так, не зручно, адже їй доведеться ходити на чотирьох кінцівках, та завдяки п'ятій модифікації, швидкій адаптації тіла, особливого дискомфорту не відчуватиме, а з часом організм перебудується і максимально буде підлаштовуватись під ці зміни. Ну, або ж керувати виключно через нейронну мережу. Ото ж я все таки зміг собі дозволити створити хоча б комара, щоб відчути що це таке. Взагалі, якщо не згадувати перші десятки невдалих спроб (першого створеного комара взагалі інтуїтивно прибив долонею), то все майже вдалося. Коли врешті решт паралельну свідомість зміг помістити в тільки но створеного комара у себе на долоні, не без активної допомоги Лани, та йому вдалося злетіти, моєму задоволенню не було меж. Йому навіть вдалося трішки політати, але через специфіку комариного зору залетів у багаття і згорів. Отут я вже пережив щось неймовірне. Фактично як таких нервових закінчень у цієї комахи немає, але свідомість, хоч і дистанційно, та все ж таки перебувала в ньому. Та ще й від радості максимально сконцентрувався саме на цій частині. В результаті втратив свідомість хвилин на п'ять, а коли прийшов до тями, то в гарячці намагався зрозуміти, де знаходжусь, чи не авторизувався в місцевій системі, чи ще гірше – опинився на Землі. То ж на цьому поки що облишив спроби створення аватару.

    З другою модифікацією, а саме створення візуальної оболонки виявилось все значно простіше. Завдяки земному вихованню та безлічі фантастичних фільмів і книг, вдалося доволі легко підлаштуватися й навіть створити декілька візуальних змін. Це нагадувало як ніби на лице надягаєш маску. Хоча по факту в необхідних місцях концентрувалась енергія і проявлялась в фізичному плані ніби якісна голограма. Завдяки безпосередньому контакту з моїм тілом використовувалось мінімум енергії, і вже зараз можна було на деякий час змінити своє обличчя, чи навіть одяг.

    По третій модифікації вдалося тільки більш поглиблено вивчити її. Вона є найбільш енергоємною і в даний момент я її не зможу використовувати, хоча за підрахунками Лани, якщо використати кристал рептилії, то теоретично секунд на п'ятнадцять зможу змінити свій образ. А якщо це буде такий же крокодил, то значно на довший час. Але й тут була заковика, низька енергопровідність мого тіла, що не дозволить миттєво скористатись цим методом. Варто буде розібратись з енергопровідністю і з’ясувати, як її покращити. Та спочатку –  ще дві модифікації.

   То ж четверта – пришвидшений метаболізм. Як на мене – це найкорисніше доповнення. Фактично це покращена функція нейромережі у відновленні тіла. А головне вже зараз працює, і завдяки тому, що вона зав'язана на тіло та внутрішні органи, використовується мінімум енергії, а при потребі стимулюється перетворення фізичної структури в енергетичну і навпаки. Тут я доречно згадав про кристал в голові і виявилось, що ця модифікація може впливати на його ріст і наповнення. То ж не відкладаючи на майбутнє поставив Лані завдання на контроль і максимальну роботу по вирощуванню і наповненню кристала. Адже тепер чітко розумію, що саме він в майбутньому буде основою мого енергетичного ресурсу і сили, якою я володітиму.

    Ну і вже під ранок я врешті добрався до останньої модифікації – швидка корекція фізичного тіла. Якби не обмеження цієї властивості, то вона б фактично могла замінити майже всі створені модифікації. Але все ж таки є межі, а саме зміни будуть мінімальні. Наприклад, при потраплянні у воду, теоретично вона може в короткий термін видозмінити легені на різновид зябер. Але в цей час одночасно вступає в дію четверта властивість і зміни відбуваються не настільки кардинальні, хоча при цьому більш швидкі й ефективні. А от якщо необхідно буде пливти, то вона швидко виростить перетинки між пальцями й частково видозмінить ступні. Також утвориться додаткова плівка на очах для вільного перебування під водою з відкритими повіками та забезпечення комфорту на глибині. І так по мірі виникнення певних подразників будуть вноситись поступово корекції в тіло.

   Що цікаво, після проведення Ланою аналізу на специфічні умови навколишнього середовища, наприклад, агресивної планети, в максимально короткий термін будуть проведені всі корекції для пристосування тіла до нових умов. По факту так тіло може кардинально мутувати. З одного боку це добре, адже я залишусь живим, але з іншого це не те чого мені хотілося б. Тож варто й це питання залишити відкритим, щоб надалі якось і його вирішити іншим шляхом.

   Відволікшись від розбору новинок, помітив якісь зміни навколо. Глянув на карту, все спокійно, та й ніяких тривожних дзвіночків не було. На вулиці ще темно, але вже наближається ранок. Піднявся й вийшов з печери щоб своїми очима оглянути околицю. Вийшов і завмер, такої краси наживо я ще ніколи не бачив. Попри темряву мені було видно все. Річка набула голубого сяючого відтінку, ніби в ній розчинили люмінесцентну речовину. Пісок по всьому березі виблискував зірочками піщинками. На протилежному березі річки дерева та кущі пропускали через себе потоки енергії, наповнюючи нею кожен листочок. Згадався фільм «Аватар»: коли на планету приходила ніч, уся природа ніби оживала. От і зараз все ніби ожило, я бачив енергію, яку звичайним зором неможливо розгледіти.