Частина 8. Мисливське поселення

Частина 8

На шляху до мисливського поселення вирішив розібратись із поняттям енергетичних рівнів.

«Лана, яка в тебе є інформація, щодо енергетичних рівнів, що вони з себе представляють і яка між ним різниця?»

«Говорячи твоєю мовою, енергія це як віртуальний світ, а рівні це його прояви.

Перший рівень це візуальна складова цього світу яку можна осягнути, з якою можна взаємодіяти на пряму.

Другий рівень, це ніби програмний код, який написаний для цього фізичного світу. Тут є багато підпрограм, які не мають візуальної складової, або можуть її вмикати або вимикати.

Третій рівень – найбільш схожі терміни це залізо, середовище розробки,  системні програми.

Четвертий рівень  - це ІТ спеціалісти, в твоєму світі люди які займаються обслуговуванням та підтримкою працездатності програм(віртуального світу). Найкраще асоціюються з твоєї пам’яті такі спеціальності як: Front-end розробник, Back-end розробник, Embedded-програміст, розробник баз даних, Game-девелопер та інші. Єдина відмінність в тому, що тут над кожною системою існує тільки один «спеціаліст» четвертого рівня, а більшість функцій виконує сама система під його контролем.

П’ятий рівень – це безпосередньо розробники(програмісти). Творці систем.

Шостий рівень – посередники між спеціалістами, розробниками та замовником у вас цим займаються дата-аналітики. В даному випадку вони являються наставниками спеціалістів.

Сьомий рівень – по вашому замовник, а в даному випадку Творець.»

Сказати, що я був шокованим, це нічого не сказати. Усвідомив я себе тільки через десять хвилин, як виявилось застиглого стояння на місті. Як йшов так і завмер, аж ноги затекли. Так про що це я, а ну так енергетичні рівні. Ось що означає задати правильне питання. Виявляється в світі є певна структура, порядок, а звідси і суть всього що відбувається навколо стає більш зрозумілою. А головне тепер зрозуміло як необхідно себе розвивати. Інформація, потрібно більше інформації інформація.

Випив води і звірився з годинником. На даний момент я вже мав подолати половину шляху, так як витратив три з половиною години на дорогу. Дивно, що за ввесь час не траплялися хижі тварини. Можливо тут світ такий безпечний? Ну то й на краще, головне в мене є карта і сканер, раптом навіть хтось і трапиться на шляху, то буду знати заздалегідь, то ж можна розслабитись і не перейматися, поки що, а в поселенні вже уточню цей нюанс.

Ще через три години я нарешті вийшов на добре натоптаний шлях, який через триста метрів заходив до поселення. Очікуваного забору навколо не виявилось, просто закінчується ліс і починаються дерев’яні будинки з невеличкими огородинами. Тільки неширока дорога розділяла ліс і поселення.

Що правда підійшовши ближче помітив, що на самому в’їзді знаходиться хатинка не схожа на інші і стоїть близько до дороги, а на лавці сидить кремезний чолов’яга в мисливському одязі, поряд лежить арбалет, а на поясі висить меч. Він уважно роздивляється мене.

– Привіт юначе. З Землі напевне. – скоріше стверджуючи, ніж запитуючи промовив чоловік. – О, ще й скритний, вже приховав свої дані?

Помітивши  це він піднявся і підійшов до мене.

– Представтесь молодий юначе. У нас не прийнято приховувати своє ім’я. По крайній мірі в нашому поселенні.

«Лана що він мав на увазі, коли говорив про те що я приховав свої дані?»

«Ймовірно його цікавить відсутність інформації системи, так як ти не пройшов авторизації.»

«А ми можемо щось зробити з цим, щоб не викликати підозру?»

«Так, звичайно, це легко, такі відображення в різних систем працюють однаково, просто на різних частотах, зараз зроблю зміни.»

– Я Мілько, вибачаюсь, що приховав своє ім’я, по дорозі було нудно йти от і грався з інтерфейсом. – підіграв я чоловікові, щоб не викликати підозру. – А ви?

В цей момент, ймовірно Лана нарешті провела зміни в частотах і я помітив, як над чоловіком з’явився напис: «Черговий Нікос, мисливське поселення Дальній кордон».

- Ти що там все вимкнув у себе, не бачиш хто я? – від усієї душі розсміявся черговий. – Мене зовуть Нікос, моя тобі порада юначе, в нашому поселенні ввімкни всі підказки і описи, а то влізеш в халепу в перший же день. О бачу вже ввімкнув Мілько з Землі. Добре, йди прямо по вулиці там зліва через п’ять будинків буде заїзд до гостьового будинку. Там управитель Леон, звернешся до нього, він проінформує тебе і виділить кімнату. Ти встиг вчасно у нього на обід сьогодні смачний плов, ще має бути гарячим.

- Дякую Нікос.

- Нема за що. А,  ще, чуть не забув, до кінця дня зайди в мерію і зареєструйся, а коли надумаєш йти з поселення, не забудь виписатись.

- А що система не контролює сама цього?

- Ну ти й сказонув, може тобі система ще й у нужнику прислуговувати буде. – знову розсміявся черговий. – Система системою а керують поселенням такі ж люди як і ти. Щоб досягти чого небудь, необхідно підняти свою задницю й особисто виконати роботу. От тоді система й поставить тобі мітку про виконання. От хитрий який, вирішив, що система за нього працювати буде. – ніяк не міг заспокоїтись черговий.