Частина 4. Час в дорогу

Частина 4

На дворі ще був ранок, їсти не хотілося, обіцянки дані Іринею виконав, тож вирішив відправитись в дорогу. Адже з розмови з лісовиком було зрозуміло що залишатися тут не варто.

На ІП з'явилося повідомлення: “Інформацію щодо функціоналу нейромережі Інженер максимальна завантажено”.

– От і чудово, по дорозі й протестуємо.

“Лана, згідно переданих даних ти можеш проводити перевірку периметру. Як це відбувається і яка максимальна відстань?”

Поряд зі мною з'явилася знову дівчина в комбінезоні яка теж як і я неквапливо рухалася. Єдине що порушувало реальність її присутності, так це те, що вона йшла не по стежці, а біля неї при цьому проходячи крізь кущі й стовбури дерев.

“Вірно, я можу сканувати периметр на виявлення різноманітних фізичних і нефізичних явищ, відповідно до встановлених оператором значень. Для ввімкнення даної функції необхідно обрати явища які необхідно відслідковувати. Саме від кінцевих налаштувань і буде обчислено периметр дії сканування.”

“Добре, мені необхідно відслідковувати в першу чергу живі організми, підключи необхідні ресурси. Паралельно розповідай процес роботи.”

“Виконую, для виявлення живих організмів необхідно зведення візуального, слухового й енергетичного відчуттів оператора. Візуальне і слухове відчуття дозволяє проводити точне виявлення в надземній напівсфері живих організмів в радіусі до п'ятдесяти метрів. Енергетичне ж відчуття, враховуючи твій нинішній розвиток, дозволить  розширити гарантовану зону до сто п'ятдесяти метрів надземної напівсфери і три метри підземної.”

“А чому так мало підземної зони?”

“В напрямку підземної напівсфери не працює зоровий контакт, плюс низький рівень знань оператора що до флори й фауни даної планети.”

“Тобто щоб розширити зону необхідно більше знань…”

“Так, звичайно.” - Розсміялась Лана із моїх елементарних прозрінь.

В цей час в ІП почали з'являтися силуети лісових тварин, а через декілька секунд вони ніби влились в реальну картинку і я почав бачити зліва за кущем в семидесяти метрах конур зайця, з права в трьох метрах в траві побіг силует їжака, періодично з'являючись в прогалинах між травою, а в гущавині дуба попереду видно контур якогось птаха. Доволі великого, хоча всі тварини й птах були виділені зеленим контуром, що в свою чергу відповідало безпечності цих звірів. 

Враховуючи такі можливості, виявляється я сильно поспішив з маркуванням ІП, виявляється це повноцінна доповнена реальність. Вже декілька років чекаю що на землі розроблять щось подібне, та все ж до такого рівня земним розробкам ще ой як далеко.

Тим часом  стежка бігла все далі в ліс, ландшафт навкруги був частково гірський, та все ж я знаходився десь в низині, тому розгледіти не міг дальше ста метрів навкруги. Про це свідчили стрімкі підвищення землі й дерева, що вже за п’ятдесят метрів пірнали корінням в дерен вище мого зросту.

«Лана, спробуй використовуючи систему сканування відобразити схематичну карту місцевості.»

«О, це легко.» - На ІП з’явилась тривимірна карта території що охоплювала в діаметрі триста метрів, навіть позначками відстаней розміщені відносно осей. В центрі карти була моя фігурка. Дерева й кущі відображались як прозорі хмаринки. По всій площі розкидані зелені цяточки тварин, варто акцентувати увагу на одній із них, як вона збільшувалась в об’ємі і я бачив тваринку з написом. На краю карти навіть декілька разів появлялись червоні цятки, але швидко зникали з поля зору скануючого периметру.

«Чудова робота, зменш карту десь до розміру 1/9 поля зору ІП і розмісти її у верхньому правому кутку з постійним відображенням. Огляд зверху.»

«Виконано»

«Гаразд, а тепер скажи мені таку інформацію. Якщо ти нейронна мережа і повністю інтегрована у мою свідомість, то мабуть можеш виводити мені інформацію, щодо стану мого організму?»

«Так, звичайно» - і перед моїм взором побігли безліч строчок інформації що до стану мого тіла. Тут було все, абсолютно все, навіть замітив дані по коду ДНК.

«Лана СТОП! Мені вся інформація на даний момент не потрібна. Залиш тільки рівень енергії, а то я не знаю коли їсти захочу, суп ситний був голоду до цих пір не відчуваю, хоча від такої кількості уже б мав бути легкий голод. Потім рівень сили, давно мріяв візуально контролювати свій розвиток. До речі як ти розраховуєш силу?»

«Тут все просто, так як крім твоєї сили я ще не маю інформації, то й беру максимальну зафіксовану величину і присвоюю їй 100%. По мірі виконання фізичних навантажень і втомленості тіла відображаю зниження показника.»

«А що станеться якщо я буду тренуватись і показник підніметься вище 100%»

«При перевищенні максимального показника буде сповіщено про підвищення сили до нового рівня, наприклад: сила оператора перевищила попередній максимум на 5% і склала 105%. Після цього максимум сили буде перераховано і знову встановлено 100%»

«Зрозуміло, це добре, але давай ще зафіксуємо нинішній максимум і будемо його теж відображати з додатковим розрахунком відносно первинних даних. Інформацію розмісти під картою з прив’язкою до вказаної вище розбивки ІП 1/9, тільки цей сектор розбий поки що на десять рядків і інформацію помісти в перші два. Спочатку рівень енергії, а потім сили.»