Розділ 21. Оракули проти Мойсея

Першу брехню записали не про Мойсея, бо це було би занадто помітно. Спочатку записали про хлопчика з південних ям, якого звали Шуа, і йому було дванадцять. Він переносив солому, бігав швидше за дорослих, вмів пролазити в щілини складських стін і одного разу вкрав у наглядача зв’язку ключів, щоб випустити трьох жінок, зачинених за невиконану норму.

Мойсей знав його. Шуа сміявся з відкритим ротом і занадто часто говорив: «Коли ми вийдемо…», за що Аарон щоразу бив його по потилиці.

- Коли вийдемо, - казав хлопчик, - я стану візником.

- Ти станеш пастухом, якщо не навчишся мовчати, - відповів Аарон.

- Пастухи нудні.

- Зато живі.

Шуа загинув під час обвалу старої стіни, біля складу глини. Мокра земля не витримала. Троє людей встигли відскочити, а Шуа — ні. Його витягли під вечір, вже холодного, з пальцями, забитими глиною, ніби він до останнього намагався вибратися сам.

Наступного дня в Домі Писця з’явився запис: «Малолітній робітник, із південної групи, загинув внаслідок заворушень, спричинених таємними проповідями Мойсея, вихованця царського дому. Свідки зазначають, що дитина намагалася втекти з роботи, стверджуючи, нібито якісь сили обіцяли їй свободу».

Хлопчик, якого вбила стіна, став першим рядком війни.

Мойсей прочитав запис тричі. І не тому, що не зрозумів, а тому що розум відмовлявся прийняти, як легко чорнило перетворює мертву дитину на звинуваченого.

Аарон мовчки стояв поруч, і це було гірше за його гнів. Міра вихопила табличку з рук Мойсея і кинула її в стіну так, що глина тріснула.

- Вони навіть мертвих крадуть, - сказала вона.

Еліав сидів біля вогнища, згорбившись, ніби за одну ніч став ще старішим.

- Єгипет завжди крав мертвих, - промовив він. — Просто раніше ми не вміли читати і не знали, як саме.

Мойсей підняв уламок таблички, на якому залишилося лише кілька знаків: «таємними проповідями Мойсея…»

Через три дні все і почалося, коли заговорили оракули. Спочатку була жінка в храмі Ісіди, яка впала під час ранкового обмивання, вдарилася чолом об камінь, підвелася з кров’ю на обличчі і прошепотіла:

- Вода пам’ятає немовля. Але не кожен, кого принесла річка, належить до світла.

Ці слова швидко донесли до палацу.

Потім заговорив сліпий оракул, біля західних воріт. Він сидів біля чаші з олією, водив пальцями по поверхні і повторював:

- Людина, з двома матерями, принесе землю без матерів. Хто піде за ним, залишить дітей на піску.

Через день, у малому храмі Ра, юний віщун закричав під час жертвопринесення:

- Він розмовляє не з Богом, а з голодним духом пустелі! Духи бездомних хочуть відвести рабів туди, де немає води!

Потім у храмі Осіріса з’явився запис: «Біля посла Мойсея помічено сили, які не підкоряються колу Сонця. Ці сили живляться войовничою метушнею, змішанням крові, відмовою від родового порядку та спокусою покинути призначене місце».

Оракули не говорили: «вбийте його». Вони були розумнішими, і тому говорили: «бійтеся його». І страх робив решту.

В палацових коридорах Мойсея стали обходити трохи ширше. Слуги, які раніше кланялися по звичці, тепер притискали до грудей амулети. Молоді писарі ховали таблички, коли він входив. Жінки із знатних родин шепотіли, що у нього погляд людини, яка чує мертвих. Один охоронець, біля внутрішніх воріт, зробив знак проти злих духів, забувши, що Мойсей це бачить.

Мойсей зупинився перед ним.

- Ти боїшся мене?

Охоронець зблід.

- Ні, пане.

- Тоді навіщо рука?

Той опустив пальці.

- Вибачте.

- Хто тобі сказав?

Стражник мовчав.

- Оракули?

Мовчання.

- Жерці?

Знову мовчання. Мойсей кивнув.

- Добре, коли побачиш справжнього злого духа, передай йому, що я занадто зайнятий, щоб із ним сперечатися.

Охоронець не зрозумів: це жарт чи погроза. І саме цього Мойсей і хотів. Але коли він пішов далі, то йому стало не смішно. Бо страх, що одного разу оселився в душах людей, важко вигнати правдою. Особливо, якщо брехня говорить від імені Богів.

В палаці брехня ставала витонченішою, а в рабських кварталах — грубішою. Там говорили, що Мойсей хоче підняти людей, щоб самому стати фараоном у пустелі. Що він народився від союзу єгипетського духа та рабині. Що Леотонас врятувала його не з милосердя, а тому, що оракул передбачив їй владу через чужу кров. Що старий фараон усунув його від трону, бо той намагався отруїти Ню-гана. І ще Мойсей вбиває дітей, щоб їхня кров відкривала йому дороги.

Найстрашніша брехня прийшла в північні ями. Там сказали, що Ірам, син Хадаси, помер не від брудної води та зачинених воріт, а тому що Мойсей «віддав його своєму пустельному Голосу», в обмін на владу над народом.