Розділ 10: Принц серед царів

Коли Мойсею виповнилося шістнадцять, фараон уперше відправив його за межі Єгипту. Не як учня і вихованця Леотонас. І не як хлопчика, знайденого біля води, і якого двір то терпів, то боявся, а як посла.

Про це оголосили в малій залі ради, де стіни були розмальовані картами підвладних царств. Червоні лінії торгових шляхів перетинали пустелі, зелені позначали землі біля річок, чорні крапки вказували на міста, що сплачували Єгипту данину. В центрі карти, як і в усьому Єгипті, був фараон.

Старий цар сидів за столом, із темного дерева. Поруч стояли радники, писарі, два воєначальники, Менхотеп зі Школи Сонця та Ню-ган.

Леотонас теж була тут. Вона не мала бути присутньою під час ухвалення рішення про посольство, але увійшла до зали так спокійно, ніби правило забуло згадати її ім’я. Ніхто не наважився зупинити її.

Фараон поклав долоню на карту.

- Харбоат затримує поставки міді. Нуджорам просить зерна вдвічі більше, ніж раніше. В Апау суперечка між двома князями загрожує війною, і наші радники кажуть, що це торгове питання. Але наші військові кажуть, що це привід для походу. Я хочу почути того, хто не перетворить цю проблему на звичайну відповідь.

Він подивився на Мойсея.

- Ти поїдеш.

В залі стало тихо.

Не тому, що рішення було несподіваним. Багато хто вже здогадувався: фараон готує Мойсея для великої служби. Але почути це вголос — означало побачити, як хлопчик, знайдений біля річки, робить крок до влади, яку не мали давати таким, як він.

Ню-ган посміхнувся.

- Великодушне рішення, мій царю. Відправити юнака до царів — сміливий крок.

Фараон не повернув голови.

- Ти хочеш сказати — небезпечний?

- Я хочу сказати, що царства, за межами Єгипту, люблять слабкі місця в нашій стіні.

Мойсей відчув погляд Ню-гана, але не відповів.

Фараон сказав:

- Саме тому я посилаю того, хто бачить слабкі місця раніше за інших.

Менхотеп тихо промовив:

- Посол повинен не тільки бачити, великий царю, а й пам’ятати, кому він служить.

Фараон подивився на жерця.

- Він буде носити мою печатку.

Слуга виніс маленьку скриньку з чорного дерева. Всередині лежало кільце, із сонячним знаком, — не царське, але достатнє, щоб відкривати дороги, вимагати прийому, користуватися охороною, проходити через застави та говорити від імені Єгипту там, де мечі ще не витягнули.

Фараон взяв перстень і покликав Мойсея.

- Це не прикраса, - сказав він. - Це влада, яку не носять для гордості. Його носять, щоб пам’ятати: слово, сказане тобою, може нагодувати місто або спалити його.

Мойсей опустився на одне коліно, і фараон надів перстень йому на палець. Він був трохи завеликий, і старий цар це помітив.

- Доростеш.

Залою прокотився ледь чутний шепіт. А Леотонас дивилася на перстень так, ніби бачила не честь, а ланцюг.

У ніч, перед від’їздом, Мойсей не міг заснути. В його кімнаті вже були складені дорожні речі, листи фараона, сувої з інструкціями, список дарів, перекладацькі таблички, печатки, карти та маленький ніж у різьблених піхвах, який Леотонас наполягла покласти йому за пояс.

- Посол не воїн, - сказав він.

- Тим більше, - відповіла вона.

Тепер вона сиділа біля вікна, де колись сиділа Ексебед, і дивилася на темний сад.

Мойсей стояв поруч.

- Ти незадоволена, - сказав він.

- Я пишаюся.

- Це не те саме.

- Ні.

- Тоді що?

Вона довго мовчала.

- За межами Єгипту світ не стане простішим.

- Я знаю.

- Ти знаєш карти, листи, звіти, версії писарів. Але це не світ.

- А що таке світ?

Леотонас повернулася до нього.

- Те, що не вміщається у звіт.

Він це запам’ятав.

Вона підвелася і підійшла ближче.

- Там будуть люди, які посміхатимуться тобі, бо бояться фараона. Будуть ті, хто ображатиме тебе, щоб перевірити, як далеко можна зайти. Будуть жерці, які назвуть своїх богів сильнішими за наших, і князі, для яких світ — це здобич, а слово — відкладений удар. Слухай все, але не поспішай вірити.

- Ти говориш як Тая.

- Тому що з роками починаю розуміти, чому вона завжди хмуриться.

Мойсей посміхнувся. Леотонас — ні.

- І ще, - сказала вона. - Не шукай за межами Єгипту чистого світу.

Він подивився на неї.

- І що це означає?

- Ти бачив жорстокість тут. Можливо, тобі здається, що все зло ув’язнене в цих стінах, а за ними — правда, свобода і народи, не зіпсовані Сонцем.